Теплої, лагідної, спокійної осінньої днини літа 11011 року ДажБожого на Перуновому Полі древньої, світлої Древлянської Землі охоронцями Руси-України був проведений прадавній Відичний обряд заклання нелюдей - паразитів та їх нащадків, що організували в XX ст. етноцид Русів-Українців та продовжують свої руйнівні діяння і цього дня.
Внаслідок їх дій в минулому столітті було фізично винищено так званими революціями, громадянськими війнами, репресіями, голодоморами більше 60 млн. українців (на початку століття за переписом 20-х рр. українців було 83 млн., росіян - 79 млн.)
Проведення обряду є вимушеною відповіддю на намагання нелюдей шляхом продажу Богом даної землі сільськогосподарського призначення, водойм, лісів, урочищ, берегів річок, позбавити нас природного способу життя та території обітування.
Вже забудовані береги річок; у власності нелюдей є заповідні землі- території; люди не можуть відвідувати ліс, займатися риболовлею, відпочивати на берегах річок-водойм.
Проведенням обряду було повернуто ключ та відчинені чорні двері Пекельного Світу для тих, хто чинив наругу над нами в минулому та готує продаж Землі-годувапьниці тепер.
Нелюди: депутати, чиновники, можновладці, лихварі, шинкарі та їх родини та окремі етноси, дочетні до цих дій мають знати, що повернена програма-пророцтво складена нашими пращурами тисячоліття, тому про прокляття всіх дочетних до прийняття законів про продаж Земель, їх підписання, оформлення будь-яких правоустановлюючих актів щодо цього.
У Відах закарбовано:
«Не продавайте, Ви, землю свою за золото і срібло, бо прокляття ви на себе накличете, і не буде вам прощення в усі дні, що залишились».
Земля споконвіку вважалася Святою Матір'ю і не підлягала купівлі-продажу. Була загальнонародною власністю, якою розпоряджалися на місцях громади, передаючи її у користування тим своїм членам, хто мав змогу її обробляти.
Ті, хто думає, що продовжують правити світом, не знають, що час Темної Доби, провіщений Григорієм Сковородою, закінчився. Весь світ спить... Та ще не так спить, як про праведника сказано: «Коли впаде, то не розіб'ється...» Спить глибоко, простягнувшись, наче вдарений об землю. А наставники, які пасуть Ізраїля, не тільки не будять, а ще й погладжують: «Спи, не бійся! Місце хороше, чого остерігатися?» Говорять про мир - і немає миру!
Настав час духовного пробудження, на який вже не мають змоги впливати ні Поводирі, ні владні - закланні овечки.
Не вони вже правлять Світом - Ніч Сварога закінчилася. І той доларовий мотлох, що завезений в Україну для скупівлі земель, тиск Світового і Європейського Банків вже не мають ні сили, ні впливу, а кратно це лихо буде повернуто до розробників Програми знищення Русів-Українців та на їх території. Земля як належала, так і буде належати титульній - етнічній нації.
Страхіття, сповіщене Кобзарем В.Горбатюком про голодомори у вірші-пісні, не повернеться.
Бог з розпуки ридав. Бог стогнав від тяжкого безсилля: Я ж вам землю найкращу, я хліб і до хліба вам дав. Так чому ж ви поїли траву-лободу із бадиллям? Хто вас, діти мої, і за що так жорстоко скарав? Всюди трупи лежать, а над ними пшеничне колосся... Цвинтар села ковта, вже нема ні собак, ні котів. Мати, з'ївши дитя, з голови вириває волосся. Бог побачив, жахнувся і в горі страшнім занімів. Реготав сатана, шаленів вирпооко-пейсатий - Бо ужинку такого не мав сто минулих віків. Танцювали чорти у пустих перекошених хатах. Тільки вітер ридав над розп'яттям сумних димарів.
Всим тим, хто не зупиниться, і буде дочетний до продажу Землі-Матінки ми Бажаємо Вічних мук і Пекельного Світу за їх діяння.
А для тих, хто прокинувся і став на шлях одухотворення іладування подаємо пророцтво, що побачило світ у славному місті Лева 11010 р.Д.
«Запалені Свічі на Семи Квадратах. В них порожнеча і кров. А Свічі ті -Чорні. Не всім випаде шанс. Потрібно встигнути.
Спасеться той, хто відкриє серце, відрине Тілець та сам складе квіти на свою могилу.
Тому - Світло. Іншим - Тьма. І не буде кому оплакувати їх. Холодний вітер розвіє попіл від чорних капелюхів. Так буде!
Священною є Воля Небес.
Надійшов час, котрий чекали всі. Бачу тих, хто сприйме ці слова. їм наш прихистокта допомога, їм новизна та Свято Життя. Під Сонцем Великої МА є місце прозрівшим дітям Землі. В Колі людському.
Сотвориться все це на трьох з п'яти: Русі Синій (Україна-Русь), Червоній (Галичина- Карпати) та Чорній (Росія).
Настав Час та визначене місце.
Миру, Радості та Любові тим, хто встигне ввійти в Ці Двері.
Ввійти, щоб залишитись і бути. Живим серед живих.
Знаю, так буде. Тому що надходить вже. Хай здійсниться воля Небес.
Да буде так!
Щастя, ладування і процвітання тим, хто почує і зрозуміє. Хай буде так!
Від відунів-хранителів: Гор та Лада.
Джерело: журнал "Рідна віра", №22