10 фактів про «Українського Робін Гуда»

Ім’я Устима Кармалюка стоїть поряд з ім’ям майже міфічного Олекси Довбуша. Він один з тих, хто заперечив думку про український народ, як народ інертний, пригнічений, не здатний до бунту. Ще за життя про нього складали легенди і пісні, а обсяг художніх творів про Кармалюка в десятки разів перевершує обсяг документальних джерел. Його повстанська діяльність тривала понад двадцять років і охопила не тільки територію Летичівщини і Подільську губернію, а й частину Київщини і Бессарабії. Максим Горький назвав Устима Кармалюка «Українським Робін Гудом»..

Пропонуємо Вашій увазі підбірку фактів про нього.

Народився у дуже бідній кріпацькій родині, у селі Головчинці на Поділлі;
Судячи з усього, в дитинстві на Кармалюка сильно вплинули наступні фактори: крута вдача пані Розалії Пігловської, і те що через його село йшли втікачі на південь — туди не було кріпацтва.
Після самовільного шлюбу без дозволу пані, його було віддано у рекрути, звідки він втік.
Коли Наполеон атакував Російську імперію, у 1812 р — Кармалюк розпочав збирати свій загін.
Коли його вперше піймали — йому пощастило, суд повіту — де він нищив маєтності панів — не встиг відправити описання того дій, і його відправили до Криму, а не до Сибіру, по дорозі до якого він втік.
Коли Устима Кармалюка піймали вдруге — йому черговий раз пощастило — Олександр І видав свій маніфест про амністію і смертну кару, Устиму замінили на заслання до Сибіру.
Після втечі з сибірського етапу — Устим хотів перебратись на південь, до Бесарабії, але його жінка, Марія, не дуже схвалювала цей план, тож він лишився.
Автор одного з найвідоміших випадків втечі з в'язниці — восени, під час нічної бурі, Кармалюк виламав ґрати, зібрав сорочки всіх співкамерників і зв'язав їх у довге полотнище. До кінця прив'язав камінь і закинув за частокіл в'язниці. По цьому висячому мосту, прямо з вікна за огорожу один за одним перебралися усі в'язні — зранку камера була порожня.
Кармелюка вбив із засідки шляхтич Рутковський. Стріляли, говорить переказ, не кулею, а срібним ґудзиком — тільки так можна убити характерника, тобто чаклуна, яким вважали отамана.
В Головчинцях, рідному селі, нашого героя, резонанс справи Кармалюка був таким великим, що вся його численна рідня була змушена відмовитись від свого прізвища, аби не зазнавати репресій. Переважна більшість взяла собі прізвище Карман: таке було прізвисько соратників Устима. Після 1955 р., коли село перейменували на Кармалюкове, почався зворотний процес зміни прізвищ, майже всі Кармани стали Кармалюками.