14 березня — День українського добровольця. Що це значить?

День українського добровольця — це нове свято, проте його вже подекуди трактують неправильно. Доброволець — це не лише військовий. І не кожен військовий — доброволець. То що це за свято, та кого з ним вітати?

Свято постановили державним у Верховній Раді у 2017 році. Воно стосується історичних подій, початок яких припадає саме на 14 березня 2014 року. Тоді в Україні ще не було батальйонів чи реформованої армії. Не було особливого статусу чи чіткого плану дій. Не було домовленостей між країнами та Мінських угод. Був кордон України й була країна-агресор, яка вирішила перетнути цей кордон, щоби окупувати території нашої держави. Президент тікає, всі бояться брати на себе відповідальність та вирішувати цей конфлікт, а часу чекати немає.

Перші кілька сотень добровольців самі вирішують відправитися на полігон, пройти швидке тренування і їхати захищати кордон України. За ними потім пішли тисячі, не тільки військових, а волонтерів, кухарів, медиків. Хтось так само швидко проходив медичну підготовку вперше. Це були люди, які не очікували на високі зарплати, посвідчення ветеранів чи пільги. Це були добровольці, які усвідомлювали ризик для власного життя та невизначеність майбутнього, навіть, якщо виживуть. Але вони все одно почали робити найважчу роботу в країні, де почалася неоголошена війна.

Добровольці — це не лише військові

Добровольці — це не лише військові. Це ті, хто до 2014 року були студентами, барменами, продавцями чи спортсменами. А після — стали військовими, волонтерами, медиками. Не заради кар’єрних змін. А заради України та кожного із нас. Хтось змагався на цьому полі кілька років та повернувся до цивільного життя, а хтось продовжує боротися до сьогодні.

Кожного дня українські військові продовжують вмирати, медики рятувати поранених, а волонтери — допомагати військовим на фронті чи ветеранам в цивільному житті. І найменше, що ми можемо для них зробити, це не забувати, що війна досі триває. Не забувати, хто її почав, хто продовжує і хто бореться задля її закінчення.

Подякуйте кожному, хто є чи колись був добровольцем. Дайте знати, що ви пам’ятаєте та цінуєте їх внесок. Здається, що це дрібниця, але навіть про неї за 6 років багато хто забув. Не забувайте — подякуйте добровольцям, та привітайте їх зі святом.