3 березня: перша публічна бібліотека в Україні

3 березня 1866 року в Києві на розі Хрещатика та Майдану Незалежності було відкрито публічну бібліотеку. Бібліотеку було відкрито за ініціативи київського губернатора М.Казнакова та губернського предводителя дворян О.Горвата. Ця ідея отримала підтримку у царського уряду, адже всі книжки мали б бути російською мовою. А це допомогло б впроваджувати програму русифікації України.

На початку бібліотечний фонд складався з 667 книг та 43-х комплектів публічних видань. Це була приватна колекція Василя Барщевського. Проте за 50 років фонд розрісся і налічував 56 тисяч книг, серед яких були і україномовні.

Спочатку свого функціонування бібліотека весь час знаходилась у фінансовій скруті. Час од часу доводилось переїжджати. Фонд розширювався за рахунок пожертв меценатів та жителів міста.

У 1911 році Київська міська публічна бібліотека переїхала до власного приміщення. Нову будівлю було споруджено в стилі італійського ренесансу. Тепер в її залах могло розміститись 18 тисяч читачів. У 1912 році в бібліотеці було зареєстровано 75 тисяч читачів.

У радянський період бібліотечні фонди були наповнені марксистською та пропагандистською літературою.

Під час Другої світової війни бібліотеку не вдалось евакуювати в тил. Німці викрали та вивезли 51 тисячу томів наукових видань. Великий вклад у збереження книг та каталогізацію вкрадених вклала тогочасна директорка бібліотеки Т. Марковська. За кілька днів до визволення Києва, німці спалили бібліотеку дотла. Відбудова бібліотеки розпочалась у 1944 і тривала 10 років.

З 1962 року до бібліотеки почав надходити обов’язковий примірник кожної книги чи журналу виданого в СССР. Бібліотека стала найточнішим та найповнішим джерелом інформації.

У 2016 році бібліотеку перейменовано на Національну бібліотеку України імені Ярослава Мудрого. Зараз основне завдання бібліотеки – інформаційне обслуговування Депутатів Верховної Ради та рад нижчого рівня.