Все своє життя він провів не в київських палатах за бенкетним столом, а в походах зі своєю дружиною воїнів!
В його бойових походах відчувається, немов, присутність самого Бога війни — Перуна. Жоден князь не перевершив його досягнень. Бо Він сам є втіленням надлюдської сили.
Саме він є батьком та духовним наставником української Нації — нащадків русичів. Який всім своїм життям та суттю демонструє нам, як повинні жити русичи-українці та на чолі з якою людиною потрібно формувати нову українську Націю та державність. Такого лідера зараз немає, але він неодмінно з’явиться.
Через сотні років літописець буде порівнювати його з барсом, який безжалісно та стрімко нападав на ворогів своєї Землі. Буде згадувати його вислів, який викарбувався в наших серцях — “ІДУ НА ВИ!”, який він по-лицарські відправляв ворогові, бо вважав, що не личить русичам підступно нападати.
В 964 р., руське — (українське, а не расіянське — москви навіть проекті ще не існувало) — військо на чолі з київським князем язичником Святолавом Ігоровичем Хоробрим тріумфом входить до столиці Хозарського Каганату — Ітіль. Разом з тим головний здобуток Святослава Хороброго полягає в тому, що київський князь готовий кинутися у будь-яку війну, аби відсікти самі лише наміри підлих країн в зазіханні на Руську землю. На захисті руського (українського) народу стоїть найсильніша язичницька армія Європи під керівництвом київського князя-язичника!