Четверта конституція

28 червня в Україні відзначається День Конституції, який вже став традиційним державним святом. Нинішня українська Конституція є вже четвертою за рахунком, тож є привід згадати й про попередні.

П'ятого квітня (16 квітня за новим стилем) 1710 року на козацькій Раді в місті Бендери (Молдова) був прийнятий документ під назвою «Пакти і Конституція законів і вольностей Війська Запорозького», який став першою Конституцією в історії України.

При цьому перша українська Конституція на 81 рік старіша за французьку (1791 рік) і на 77 років за американську (1787 рік). В її розробці разом з козаками активну участь брав щойно обраний український гетьман Пилип Орлик. Підписана від козацької старшини кошовим отаманом Костем Гордієнком та затверджена шведським королем Карлом XII, вона, однак, не набрала чинності, оскільки була написана в умовах вигнання. Російське самодержавство не припускало навіть думки не те, що про Конституцію, а й про незалежність України.

Тим не менше, на думку багатьох вчених, це була перша Конституція в сучасному її розумінні. У ній вперше була закріплена і реалізована класична ідея поділу державної влади на три галузі: законодавчу, виконавчу і судову. Досить чітко був регламентований порядок і терміни проведення виборів вищих державних керівників.

Документ було укладено двома мовами — староукраїнською та латиною. Латиномовна копія XVIII століття зберігається сьогодні в Національному архіві Швеції. Українськомовний оригінал Конституції було віднайдено у 2008 році в Російському державному архіві давніх актів. Віднайдений комплекс документів включає оригінальний текст Конституції, складений староукраїнською мовою, а також оригінальний підтверджувальний диплом Карла ХII на обрання Пилипа Орлика гетьманом. Автентичність цих документів підтверджується власноручним підписом гетьмана Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького на рожевому воску з червоною стрічкою, а також власноручним підписом шведського короля Карла ХII на підтверджувальному дипломі.

Друга Конституція (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) була прийнята Центральною Радою 29 квітня 1918 року, в останній день її існування. Ця Конституція проголошувала державну незалежність і територіальну цілістність Української народної республіки, рівність прав громадян, демократичні свободи. Республіка мала бути парламентською зі Всенародними Зборами як вищою законодавчою владою(без посади президента). Передбачався адміністративно-територіальний поділ на 30 земель з широким місцевим самоврядуванням. Також підтверджувалося право нацменшин в Україні на національно-персональну автономію, закріплювалося право національних союзів на законодавчу ініциативу.

За часів радянщини було ухвалено кілька Конституцій Радянської України – 1919, 1929, 1937 і 1978 років. Усі вони були точними копіями конституції СРСР (перша навіть писана російською мовою), пропагували комуністичну ідеологію і фактично є різновидами однієї радянської Конституції.

Нарешті 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання було ухвалено нову Конституцію незалежної України, яка стала четвертою за рахунком. На пам'ять про прийняття Конституції цього дня в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України.