Чому росіяни ніколи не зможуть прийняти Русь-Україну

Як можна пояснити божевільному що він збожеволів? - Ніяк!

Як можна хворого вилікувати, якщо він не збирається лікуватися, а навпаки намагається вилікувати тих, хто намагається йому допомогти? Знову ж таки: Ніяк!

Треба розуміти, що і мозок хворого, і мозок слабкого, як втім і мозок дитини, при зустрічі з реальністю, яка його пригнічує, щоб не напружуватися, не докладати зусиль, щоб усвідомити реальність просто відмовляється від неї! Заперечує її, спростовує можливість існування реальності, яка йому просто не імпонує!

Приблизно така ж ситуація відбувається сьогодні в Росії, де навіть найліберальніший політик не мислить Росію окремо від України. У його свідомості, підпорядкованість України Росія – це щось само собою зрозуміле, усталена величина, яка не вимагає доказів ні спростувань.

Саме через цю призму і необхідно розглядати сьогодні російську політичну громадськість, саме через їхнє нерозуміння можливості розриву відносин і треба розуміти їхню політику.

Росія далеко не цивілізована країна, і методи, якими довгі роки досягався необхідний нею результат, гуманними точно не назвеш.

Міфічна дружба та взаємовиручка, які нібито існували між нашими країнами – це частина ідеології “російського світу” – світу, в якому все підпорядковане одній ідеї: піднесенню Кремля!

Непохитна впевненість росіян у тому, що ця ідея має бути близькою і зрозумілою нам, що ми всі розуміємо необхідність і важливість цієї події не дає їм можливості мислити логічно та адекватно. Заважає їм зрозуміти просту істину, що ми не є частиною “російського світу” і не в наших інтересах зміцнювати позиції Кремля. Ми не зацікавлені у становленні Православного Халіфату та наближенні Кінця Світу.   

Але росіяни цього не розуміють, і вважають нас зрадниками ідеї “Русского мира” до якого ми нібито відносимся, зрадниками “Святої Русі”. А враховуючи свою рабську ментальність, звинувачують нас навіть не в тому, що ми відмовилися допомагати їм поневолювати світ, а в тому, що ми стали перебіжчиками, перекинулися в табір противника.

Що в принципі логічно, у світлі того, що Москва у причепі весь цивілізований світ вважає своїми ворогами.

Для того, щоб зрозуміти розміри лиха, що спіткало Росію, далеко ходити не треба, інтернет переповнений величезною кількістю матеріалів, що розповідають про “зрадників Росії – українців”, про ненависть українців до Росії та до всього “російського”, і навіть про вигаданість українського народу, його мови , історії, культури тощо…

При цьому, кожен рядок тексту цих пасквілів просто таки пронизаний ненавистю до всього українського, кожна пропозиція так чи інакше містить в обов'язковому порядку принизливі образи та обзивання у бік українського народу, і що примітно, у кожному тексті росіяни проектують на Україну всі свої недоліки.

Наприклад, читаю сьогодні російських псевдоліберальних псевдоінтеллегентів розмірковують у кулуарах про дурному і нерозумному "малоросійському" народі і млію:

“Теорію та практику українізму я вважаю однією з найдикіших, печерних форм шовінізму, що базується цілком на негативі, запереченні та ненависті до росіян та Росії”.

Це ж чудово!

Як я розумію, під “українізмом”, автор цих рядків має на увазі “український націоналізм”, який він, з відомих лише йому причин, називає “печерною формою шовінізму”!

Зауважте, не фашизму, не нацизму, а саме шовінізму! Цікаво, чи автор дилетант чи просто помилився, називаючи українців шовіністами?

Відкриваємо Вікіпедію та читаємо:

" Шовінізм (фр. chauvinisme) - ідеологія, суть якої полягає в проповіді національної переваги з метою обґрунтування права на дискримінацію та гноблення інших народів". 

Тобто, на думку автора, українці проповідують національну перевагу? У чому ж цікаво це виявляється? Не знаєте? А я знаю:

Це саме українці придумали називати себе "Великоросами", а московитів називають зневажливо "Малоросами"! - Так?

Це українці вигадали “Велику Україну” від океану до океану?

Це саме українські шовіністи проповідують ідеологію "Києва – Третього Риму"?

Чи ні?

Чи все навпаки? 

Може це росіяни вигадали називати себе "Великоросами"?

Може Велику Православну Імперію - "Третій Рим", будують мешканці Московії?

Може саме Москві народилася релігійна форма православної шизофренії: “Москва – Третій Рим” основу якої лежить месіанство богообраного російського народу?

Може сама ідея богообраності народу і є предтечею шовінізму?

А як вам пасаж для дискримінації та гноблення інших народів?

Це ж точно про українців!

Ви ж пам'ятаєте, як жорстоко вирізали вони народи Кавказу? Як влаштували різанину в Казані та Новгороді? Як утискували московитів і забороняли їм говорити своєю рідною мовою в Москві?

Як влаштували Голодомор на “годувальниці Росії”?

Чи ні? Або знову навпаки?

Саме навпаки.

Шовінізм, а ще точніше "Великодержавний шовінізм" - це суто російське ноу-хау!

Ніде, за всю історію людства, в жодній країні він не набував настільки жахливих розмірів.

Ідеологія зневажливо, якщо не сказати принизливого ставлення пануючого "російського" народу, до інших народів Імперії (СРСР, РФ), його надмірно роздута "велика роль", впевненість у своїй богообраності, остаточно звела "російських" з розуму. Просто таки позбавила їхньої можливості мислити критично.

Росія безнадійно хвора на шовінізм, і хвороба ця прогресує.

Росія хвора на шовінізм не одну сотню років, що багато в чому сталося завдяки нашим старанням, завдяки нашій мовчазній згоді.

Ми, довгі роки, вимушено чи ні, але допомагали Росії досягти її мети.

Ми, своєю покірністю, вселили в її душу впевненість, що нам важлива її перемога над світом.

Хто знає, чи змогли б ми самі здобути незалежність якби в 1991 році не розвалився Радянський Союз? Скоріше за все ні.

Ми надто загрузли в цьому болоті імперської шизофренії.

І саме тому зараз, росіяни, просто перебуваючи в шоковому стані, відмовляються приймати навіть ймовірність того, що нам не по дорозі!

Вони намагаються виправдати наше бажання чим завгодно: зрадництвом, продажністю, рабською ментальністю, навіть не розуміючи, що при цьому проектують свої вади на нас.

Вони вигадали міф про те, що України ніколи не було і що її вигадали більшовики, щоб заспокоїти себе, і категорично відмовляються вірити в іншу реальність, а тому навіть не збираються подавати критиці свою теорію.

Росіяни не розуміють, що їхнє бажання перепоручити нам свої пороки, не звільняє їх від них.

Не розуміють, що ми вилікувалися, не розуміють, що їм тепер доведеться самим або втопитися в трясовині архаїчної імперської брехні, або кинувши ідею імперії вибратися з цього болота.

Їм страшно, вони не звикли жити без України, не звикли до самостійного життя, не здатні як дитина, яка уявила себе дорослою жити справді самостійно.

Вони бояться самотності і цей їхній страх змушує їх все більше нас ненавидіти, тому що ми змогли перемогти свій страх, а вони ні.

Раб боїться вільної людини, бо не може зрозуміти її мотивів, і від цього її ненависть до неї тільки зростає, а там, де є місце ненависті, здоровому глузду немає місця.