Гетьман Павло Скоропадський

Друзі захоплювались ним, а вороги боялись. Ленін істерив: «якщо гетьман закріпиться -Україна поверне собі кордони 16 століття». Троцький порівнював його з Бонапартом. Денікін називав другим Мазепою. Маннергейм вважав кращим державником сучасності. Врангель сприймав його Українську Державу «як перший міцний острівець, що стрімко зростає».

Ці слова про хлопчика, який згодом стане Гетьманом України. А зараз, він сидить на колінах у свого дідуся Івана у родовому маєтку на Полтавщині та уважно слухає оповіді про героїчну минувшину своїх предків.

Давній шляхетний рід Скоропадських має герб, в основі якого три стріли перетягнуті золотою стрічкою, що символізує скоропад – потужну метальну зброю. Цей символ і лицарські традиції прадіди Павла пронесли крізь століття від Литовських Князів, через визвольну війну Богдана Хмельницького до повстання Івана Мазепи.

На початку 1917 року Павло Скоропадський з величезним бойовим досвідом Російсько-японської та Першої світової війни очолює 34-й корпус Російської Армії, розташований на Західній Україні. Саме тут він дізнається про зречення царя і, надихнувшись палким виступом Миколи Міхновського на I Всеукраїнському військовому з’їзді, твердо вирішує служити Українській Народній Республіці. Революція розбудила в ньому приспану імперією свідомість нащадка українського шляхетного козацького роду. З цього часу він стає непримиренним борцем проти більшовицької зарази.

В кінці листопада 1917 року Скоропадський відбиває наступ збільшовичених військ на Київ. Радянський уряд оголошує війну УНР і починає поступову окупацію, створюючи свої маріонеточні режими: Харківську, Донецько-Криворізьку та Соціалістичну Республіку Тавриди у Криму. А Центральна Рада на чолі з Винниченком, вперто не помічає загрози від більшовицької Росії і законом про добровільну народну армію демобілізує українські збройні сили. Скоропадський не сприймає ці непослідовні антиукраїнські дії уряду і йде у відставку. В кінці січня Центральна Рада IV Універсалом проголошує Незалежність України. Але боронити цю незалежність вже немає кому. Більшовики стрімко захоплюють Україну.

Грушевський, Петлюра, Винниченко втікають. В Києві починається червоний терор Муравйова. Але вже в лютому за Брестським «Хлібним» Миром Київ звільняють від більшовиків німецькі війська кайзера Вільгельма II.

29 квітня Всеукраїнський з’їзд хліборобів та військових, організований В’ячеславом Липинським та Миколою Міхновським, проголошує Павла Скоропадського Гетьманом України. Центральну Раду було усунено, а замість УНР проголошено утворення Української Держави.

Вперше в Україні створюється Національна Академія Наук, університети, 150 гімназій, мільйонними накладами друкуються українські підручники. Відбувається неймовірне культурне та духовне піднесення, відкриваються мистецькі галереї, музеї, бібліотеки, Український Театр Драми та Опери, Державна Капела, створюється Симфонічний Оркестр.

Україна вдруге після Мазепинського відродження отримує шанс стати новою найсильнішою європейською державою…