Нам ще зі школи трактують, що Луганську на Донецьку області заселила Катерина Друга, що вона створило місто Одесу, до того це були пусті степи.
Навіть в юні роки мені це здавалось дивним: краї не тільки багаті на користі копалини, а й на рослинність та ріки, які були в сотні кілометрів від Січі чомусь козаки оминули. Дивина та й годі.
І яким мїм здивуванням було те, що сільське населення донеччини та луганщини спілкується саме українською мовою. Нею ж спілкуються багато старших людей в Краматорську, Сєвєродонецьку, Ізюмі, Бахмуті… Так от, заснування Росією українських міст – це такий же міф як і “колиска братніх народів”, добровільне приєднання України до СРСР, Російський Ростов та Кубані і багато іншого.
Луганськ заснувала Катерина ІІ а до того тут було “Дике поле”. Так у російських підручниках пишуть. Та ви шо? А нічого, що ще за 100 років до цього тут були українські козацькі поселення Кам`яний Брід та Вергунка? А Луганська до 1882 року у природі не існувало. Більше того, саме Катерина ІІ зробила кріпаками-рабами місцевих козаків і селян, які раніше рабства не знали.
Алчевськ російський? Наскільки я знаю, був такий діяч Олексій Алчевський, який скупив посушливі землі в поміщигів, пробив канали чим забезпечив розвиток сільського господарства. Він же заснував акціонерний банк, а за залучені кошти з Маріуполя створив індустріальне місто (без іноземного капіталу). Алчевський попри емський указ розвивав українську мову та літературу і дивним чином в Петербурці потрапив під потяг, а вже через кілька днів його банк віджали брати Рябушинскіє, як то кажуть “совпадєніє”. Маріуполь? Це стара фортеця Кальміуської паланки запорізьких козаків Домаха. Донецьк? Старе поселення запорожців Олександрівка.
Бахмут? Запорізькі солеварні. Слов`яносербськ Луганської області? Старий зимівник Кальміуської паланки Запорізької Січі, що називався Підгорне урочище. Відомий щонайменше з 1740 року. Зимогір`я Луганської області (відоме ще як станція Родакове) – нині в окупації – зимівник Кальміуської паланки Запорізької Січі під назвою Черкаський Брід (1645 рік). Нарешті моє рідне місто Торецьк (колишній Дзержинськ) Донецької області почалося з поселення Щербинівка, яке було засновано запорізьким отаманом Антоном Щербиною. Хочете за Харківську область? Будь ласка. Місто Ізюм – старий козацький городок 1639 року. Пізніше – центр Ізюмського козацького полку. Харків? Заснований козацькими полковниками Донець-Захаржевськими. Може про Одесу поговоримо? Це давня українська фортеця Коцюбіїв (1415 року) коли Москва ще була улусом Орди.
Знаменитий Пересип саме тоді утворився. Може, про Херсон або Бердянськ поговоримо? Ні? І якщо в Україні все таке російське, то чому українську мову забороняли аж 13 разів, чому за носіння вишиванок саджали за грати, а історію переписували? Чому розсріляли кобзарів? “Новоросія”, кажуть рашисти? Ну-ну… Такого слва не було ані в жодному літописі, ані в жодній історичній хроніці (як правило завбачливі комуністи не додумались охрестити таким словом Україну). І чим “новороси” етнічно чи історично відрізняються від українців чи росіян? Не має такого етносу чи меншини. Навіть Калінінград ніхто ніколи не називав “новоросією”, хоча фактично це могло б мати історичні передумови. А все тому, що в російській мові навіть не вживалось таке слово. Так звідки ж воно взялось у 2014 році? Не звідти ж звідки танки, “Бук-и”, солдати із удмурським акцентом та чеченськими бородами, ну і звісно кадрові десантники “у відпустці” разом із генералами?
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira