Хресна хода путінського режиму

Учора, 10 липня, українське суспільство сколихнули фотографії хресного ходу священнослужителів та вірян на сході України. За попередньою інформацію, хресний хід «За мир в Україні» мав розпочатись у Почаївській лаврі, що на Тернопільщині, та у Святогірській лаврі, що на Донеччині. Ініціатором ходи виступила УП МПЦ.

Здавалося б, що дивного в тому, що народ України намагається підтримати мир у власній державі? Однак, побачене вчора у Харкові здивувало дуже багатьох свідомих людей. У натовпі учасників ходу було помічено георгіївські стрічки та портрети царя Миколи 2. 

Портал «Рід і віра» намагається залишатись поза політикою. Наш головний інтерес – культурні та націотворчі процеси в Україні. А присутність символів іншої держави в руках у наших співвітчизників наштовхує на роздуми про напрям розвитку нашої нації.

Активне втручання Російської Федерації у суверенність України і зокрема на південному-сході уже давно ні для кого не секрет. Російська церква скомпрометувала себе тим, що повністю підтримує путінський режим та відправляє на братовбивчу війну добровольців, благословляючи їх на вбивство українців. Світова історія вже пам’ятає одне таке благословення, яке отримав Адольф Гітлер від Папи Римського Пія ХІ.

Незайвим буде згадати останню появу Володимира Путіна кілька днів тому на «Валдайському клубі». Разом з ним прибули В. Сурков, В. Якунін та Патріарх Кирило. Ми вже бачили їх разом на Валдаї у 2014 році. Після чого почався активний військовий наступ на територію України. Що принесе нам така зустріч знову?

Яхти та годинники Кирила Гундяєва вражають своє дороговизною та розкішшю. Досвід останніх 10-15 років свідчить, що Московський патріархат та влада Російської Федерації рухаються в напрямку власного збагачення, на стражі якого стоїться потужна пропаганда. Як інакше можна пояснити тотальне зубожіння російських сіл та пишний розквіт церковнослужителів?

На початку липня Патріарша комісія з питань сім’ї, захисту материнства та дитинства опротестувала внесені зміни до Кримінального кодексу РФ, які передбачали покарання за застосування фізичної сили до дітей «у виховним цілях». Тим самим називаючи побиття дітей законним правом батьків, дарованим самим Господом.

Такі явища яскраво показують, наскільки цінності українського суспільства відрізняються від того, що нам нав’язується. Такі речі лише відкривають очі на справжній стан речей та дають поштовх до національного відродження.

Збережемо справжню українську культуру. Нехай наші діти ростуть щасливими та радісними, а не виховано-побитими, у розвинутій державі.

Слава Україні!