"Ледь не спалив": як гетьман України Сагайдачний мало не стер Москву з мапи світу

Історія розповідає, що 400 років тому гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний із військом запорізьким узяв місто в облогу.

5.UA перевірив факти і дізнався, що насправді завадило гетьману стерти з мапи світу столицю Московського царства, і як російська пропаганда і методики маніпуляції досі використовуються Росією в "гібридній війні" проти сусідів.

ГЕТЬМАН САГАЙДАЧНИЙ

Петро Конашевич-Сагайдачний відомий як геніальний полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва та кошовий отаман Запорізької Січі. Із появою на Січі Петра Сагайдачного морські походи козаків стали дедалі успішнішими. Він розробив та вдосконалив тактику морського бою. У 1616-му Сагайдачний взяв неприступну фортецю в Кафі, знищив турецький флот і визволив тисячі полонених. Згодом він очолив морські походи на Синоп, Трапезунд і Стамбул.

Морські експедиції Петра Сагайдачного набули загальноєвропейського значення. Уряд Османської імперії боротьбу з козаками розцінював, як найважчу зовнішньополітичну проблему. Найбільша держава тогочасного світу мобілізувала майже всі свої збройні сили на боротьбу проти українського воїнства.

На Січі Сагайдачний провів військову реформу, основою якої було підвищення організації, дисципліни та боєздатності українського війська. Партизанські ватаги козаків він перетворив на регулярну армію, завів сувору дисципліну, заборонив пити горілку під час морських походів, а за провини часто карав на смерть.

ПОХІД ПРОТИ МОСКОВСЬКОГО ЦАРСТВА

Природжений стратег і державний діяч, Сагайдачний не обмежував своєї діяльності виключно морськими походами. Він розумів, що опинившись між трьох потужних сил, у так званому "трикутнику смерті": між Османською імперією, Річчю Посполитою та Московським царством, союзника потрібно шукати де завгодно, тільки не в Москві.

Петро Сагайдачний підтримав Річ Посполиту і став союзником польського королевича Владислава, який хотів отримати корону московського царя Михайла Романова. Гетьман України погодився за певних умов:

• розширення козацької території у Речі Посполитій;
• свобода православної віри в Україні;
• збільшення реєстрового козацького війська;
• визнання Річчю Посполитою адміністративної й судової автономії України.

У 1618 році гетьман Сагайдачний разом із поляками вступає у війну з Московією. Із 20 тисячами війська захоплює кілька десятків міст, серед яких Путивль, Рильськ, Курськ, Єлець, Лебедин, Скопин, Ряжськ та інші. Пів року армія Речі Посполитої і козаків була у поході. Наприкінці вересня козаки стоять під Арбатськими воротами Москви. І ось тут з'являються декілька версій подальших подій.

ВЕРСІЯ РАДЯНСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ

Війська союзників взяли в облогу Москву і готувалися до штурму. На це й припало свято Покрови. По всьому місту в церквах лунали дзвони. Нібито перед початком штурму Петро Конашевич-Сагайдачний раптово передумав і заявив: "Я православний і християнський люд палити не буду".

Надалі московські попи не раз використовували маніпуляцію про "братський народ і єдину церкву".

ПРАВДИВА ІСТОРІЯ, ПІДТВЕРДЖЕНА РЕАЛЬНИМИ ФАКТАМИ

Пропаганда Москви ґрунтується на тому, щоб у неї щиро вірили. Так, вони зробили Петра Сагайдачного героєм і добрим чоловіком, який нібито у релігійне свято припинив війну і возз'єднав два "братніх народи". Втім, правда полягає в тому, що Москві просто пощастило уникнути руйнування. Похід на Москву тривав не один день. Наближалася зима, і Річ Посполита розуміла, що взяти столицю буде важко.

"Поляки погано платили козакам. Попри те, що Москва вже здавалася і була готова піти на будь-які умови, Річ Посполита вирішила не ризикувати. Москва вимушена була піти на переговори з Річчю Посполитою, що стало причиною Деулінського перемир'я. Тоді велика частина території Московського царства відійшла до поляків. Сагайдачний був проти цього й відкрито виступав за оволодіння Москвою. Я думаю, вони тоді б змогли взяти Москву навіть узимку, але потрібно було докласти надзусилля. Однако поляки цього не захотіли", – розповів Олександр Палій.

Звичайно, російська пропаганда ухиляється від цього факту в історії. Однак листи Сагайдачного до Владислава, історія вдалих морських походів на Туреччину, захвату територій Московського царства та свідчення українських істориків говорять про зовсім протилежні речі.

"Так, козаки підтримували цю війну проти Росії. Вони справді з поляками взяли в облогу Москву. Але реальність у тому, що їм просто не пощастило з погодою і не вистачило сил для того, щоб завершити цю облогу. Вони пів року були в поході, всі запаси були вичерпані, а зимою взяти Москву було б дуже важко. Тут з Покровою ніяк не пов'язано. Це все фантазії, які "російські експерти" в 19 столітті видумали. Так і народилася байка про братні народи, про братів-українців, що ми всі православні і тому ми "один народ". І що навіть гетьман Сагайдачний не пішов проти "своїх", – наголосив історик Олексій Сокирко.

Окрім того, привласнити Петра Сагайдачного до лав "своїх православних" також не вийде. Після смерті гетьмана Українська автокефальна православна церква прославила святого гетьмана Петра Сагайдачного саме в чині "благовірний" за мужню оборону Київської церкви та відновлення Української православної церковної ієрархії.

РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ

Попри гучні пропагандистські заяви, про "єдиний братній народ", сьогодні ми бачимо, як російські війська не знають ні сорому, ні святості, ні честі. І це далеко не весь список провокацій Москви.