18 листопада 1900 р. у Києві народився один із творців американської атомної бомби Юрій (Георгій, Джордж) Богданович Кістяківський, нащадок славетної родини Кістяківських. Георгій згадував: "Мій батько, соціолог, виглядав, як "біла ворона", на межі століття. Його праці були присвячені проблемам людини, які були непопулярним предметом для занять у Російській імперії того часу. Ці питання просто нікого не цікавили".
Середню освіту Кістяківський здобув у приватних школах Києва та Москви. Коли стався більшовицький переворот, він вступив до лав Білої армії, оскільки владу більшовиків вважав найбільшим злом. Служив спочатку в піхоті, потім у танковому підрозділі. Був заарештований більшовиками, але втік до Криму, звідки перебрався до Туреччини, до Сербії. Там уже жив його дядько, який порадив юнакові отримати вищу освіту і надав матеріальну підтримку. 1921 року Кістяківський переступив поріг Берлінського університету. За три з половиною роки пройшов повний курс навчання. І в 25 років захистив докторську дисертацію, під керівництвом Макса Боденштайна (видатного фахівця в галузі фізичної хімії, який уперше постулював механізм ланцюгової реакції). А далі дорога веде його до США. У січні 1926 року Георгій як стипендіат Міжнародного комітету з освіти в галузі фізичної хімії отримав направлення до Принстонського університету, до професора Х.С. Тейлора. 1926 року Кістяківський одружився зі шведкою Хільдегардою Мебіус.
1928 року в них народилася дочка Віра, яка згодом стала почесним професором фізики в Массачусетському технологічному інституті. З 1930 року Кістяківський на запрошення Гарвардського університету працював на одному з його факультетів. 1933 року він став ад'юнкт-професором у Гарварді. Цього ж року отримав американське громадянство. Г. Кістяківський був членом американського Комітету національної оборони (1940—1944). Науковим керівником Манхеттенського проекту, метою якого було створення ядерної зброї, був призначений відомий фізик-ядерник Роберт Оппенгеймер.
А Георгій Кістяківський очолив відділ вибухових речовин і ракетного палива, створив детонатори до перших атомних бомб. З 1957 Кістяківський - радник президента США Д.Ейзенхауера у справах національної політики і техніки. У 1959—1961 рр. він — спеціальний помічник президента США Д. Ейзенхауера з питань науки і технології, голова Президентського наукового консультативного комітету та голова Федеральної ради з науки та технологій. З 1962 по 1965 рік він очолював Комітет з питань науки, техніки та державної політики Національної академії наук США (COSEPUP) і був її віце-президентом з 1965 по 1973 рік. Він помер від раку в Кембриджі, штат Массачусетс, 17 грудня 1982 року. Його тіло було піддано кремації, а його прах був розвіяний поблизу його дачного будинку на березі Атлантичного океану. Його архів зберігається у Гарвардському університеті.