Революція на граніті: яким був перший український Майдан

2 жовтня 1990 року студенти зібралися на площі Жовтневої революції і влаштували голодування, висуваючи владі СРСР 5 вимог. Які причини і наслідки такої акції

Чому 2 жовтня і чому Граніт?

У 90-му році в усьому Союзі посилилися протестні настрої: люди втомилися від дефіциту, планової економіки та недоперебудови. Опозиційні до комуністичної влади сили періодично влаштовували демонстрації та навіть готували всеукраїнський страйк. Він мав початися у гарну символічну дату – понеділок, 1 жовтня. Але окрім невелелюдних демонстрацій у кількох містах, він нічим не запам’ятався.

На цю ж дату вирішили зібратися із силами і студенти: готували акцію ще улітку. Однак запланували початок не у той самий день, що і страйкарі. І саме ця акція вписалася в історію України як перший Майдан.

До останнього акцію планували зробити у Маріїнському парку. Видно, інформацію про цей намір “злили”: На розвідку у парк відправили двох: один приходить і каже:

“Андрію, там ментів більше, ніж дерев”. “Тепер ти розумієш?” “Тепер розумію”, – пригадує Андрій Салюк, один із провідників революції.

Тоді вирішили голодувати у самому серці Києва – тодішній площі Жовтневої революції, вимощеній гладким і холодним гранітом.

Вимоги студентів

Учасники сформували 5 вимог:

Недопущення підписання нового союзного договору.

Це таке собі поновлення договору 1920 року, у якому нібито всі республіки рівні, але є одна – “найрівніша”, тобто про незалежність, курс на яку уже проголосили тоді Естонія та Литва, можна було забути.

Перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі.

Населення не хотіло більше бачити монокомуністичну більшість під куполом ради.

Жодної участі українців у війнах на чужих територіях.

Студенти вимагали повернення додому українських солдатів, а також проходження служби юнаками-українцями винятково в Україні.

Націоналізація майна Компартії України та Ленінської комуністичної спілки молоді.

Студенти вважали, що комуністи подекуди дозволяють собі забагато розкоші.

Відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.

Така вимога була сформована задля того, щоб побачити, чи влада готова іти на невідкладні поступки.

Учасники

Ядро акції – три співголови, які представляли три різні частини України: Олесь Доній з Києва, Маркіян Іващишин зі Львова та Олег Барков з Дніпродзержинська.

У перший день на Майдані почали голодувати 108 студентів. Серед відомих тепер осіб на граніті були тодішні прості студенти: Оксана Забужко, Олександр Ірванець, Соломія Павличко, Тарас Прохасько, Вахтанг Кіпіані, В’ячеслав Кириленко, Остап Семерак, Павло Розенко, Олег Тягнибок, Анжеліка Рудницька.

Загалом у перший день це 108 людей, 80 із яких – львів’яни. Через 6 днів спеціальна комісія Верховної Ради нарахувала 158 осіб.

10 жовтня до голодування приєдналися 9 депутатів Верховної Ради. Загалом в цей день у голодуванні брали участь 298 студентів (27 з них голодували з першого дня).

Чому революція припинилася?

17 жовтня Верховна Рада більшістю голосів виконала всі п’ять вимог студентів, схваливши постанову “Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року”.

Це було перше успішне завершення протестів останніх років в УРСР. Постанова виглядала так:

Стосовно проведення нових виборів:

Впродовж другої сесії Верховної Ради УРСР прийняти Закон про референдум в Українській РСР, Закон про громадські об’єднання та організації в Українській РСР, Закон про статус народного депутата Української РСР, передбачені порядком денним, та Закон про вибори в Українській РСР на багатопартійній основі.

В 1991 році провести в Українській РСР народне голосування (референдум) з питання довіри Верховній Раді Української РСР 12-го скликання і за його результатами вирішити питання про проведення нових виборів до кінця року.

Стосовно військової служби громадян України:

Забезпечити проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за добровільною згодою громадянина.

З цією метою до 31 грудня 1990 року прийняти Закон про проходження строкової військової служби громадянами України на території республіки, Закон про альтернативну військову службу, а також утворити необхідні державні органи.

Стосовно націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України:

Відповідно до постанови Верховної Ради УРСР від 15 жовтня 1990 року розглянути на сесійному засіданні висновки Державного арбітражу УРСР, Міністерства юстиції УРСР і Державного комітету УРСР по економіці у питання щодо націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України і до 1 грудня 1990 року утворити тимчасову комісію Верховної Ради УРСР з цього питання.

Стосовно Союзного договору:

Згідно з Зверненням Президії Верховної Ради УРСР, схваленим Верховною Радою УРСР 15 жовтня 1990 року, спрямувати всі зусилля Верховної Ради УРСР на стабілізацію політичної і економічної ситуації в республіці, на побудову правової суверенної Української держави, прийняття нової Конституції республіки, і поки цього не досягнуто, укладення Союзного договору вважати передчасним.

Стосовно відставки Голови Ради Міністрів УРСР:

Взяти до відома повідомлення Голови Верховної Ради УРСР Кравчука Л. М. від 17 жовтня 1990 року стосовно відставки Голови Ради Міністрів УРСР Масола В. А. і вирішити це питання у порядку, передбаченому статтею 97 п. 9, статтею 108 п. 4 Конституції УРСР

З метою створення правової основи для виконання цієї постанови до 30 листопада 1990 року привести діючу Конституцію УРСР у відповідність з положеннями Декларації про державний суверенітет України.

Студенти дотрималися обіцянки і припинили голодування. 18 жовтня розібрали намети та роз’їхалися домівками. На завершення акції перед студентством виступили “Мертвий Півень” і Марія Бурмака.