Ставлення до українського гетьмана Івана Мазепи особливе. З ним пов’язано багато легенд. Одна з них – про неймовірний скарб гетьмана. Його шукають вже майже 300 років.
Гетьман Іван Мазепа
Після Полтавської битви старий та хворий Іван Мазепа та шведський король Карл XII втекли у маленьке містечко Бендери. Тоді там правив бендерський паша.
Карл разом з рештками своїх військ став табором під місцевою фортецею, а Мазепу поселили у малесенькій мазанці. Мешканці Бендер були начувані про багатство гетьмана і були впевнені, що він привіз його з собою.
Гетьман помер, легенди живуть
Ці легенди збереглися дотепер. Історик Зоя Нікітенко розповідає, що люди все ще шукають золоту карету. Нібито на ній і приїхав Мазепа до міста. Але за 300 років ані карети, ані інших скарбів знайти не вдалося.
Трагічна доля спіткала і самого гетьмана. Проживши трохи більше 2 місяців у місті, він помер. Його вірний соратник Пилип Орлик побоювався помсти російського царя, тому вивіз тіло друга.
Існують міфи про те, що тіло Мазепи все ще перебуває в Бендерах. Зоя Нікітенко переконує, що це не так — похований Мазепа в Галаці в Румунії, в одному з монастирів. Його тіло таємно вивіз уночі його секретар Пилип Орлик.
Але, каже історик, і там могила не була в безпеці: «На жаль, у нас є дані про те, що кілька разів його могилу грабували і намагалися пограбувати, шукаючи ту саму золоту карету і золоті скарби, про які складають легенди».
Де саме перебуває тіло Мазепи, історики не знають. Зоя Нікітенко розповідає, що це ще одна з причин, чому дотепер історія про Мазепу та його скарби не дає спокою місцевим мешканцям.
Скарбів не знайшли. І не знайдуть?
Але мер міста Бендери Олександр Полуденний не вірить у ці скарби. Натомість, каже він, через прихід у місто Карла та Мазепи Бендери отримали свій герб – двоголовий орел, символ Росії, і переможений лев із обличчям Карла XII, якому «звернули в’язи у Полтавській битві».
Окрім цього, історики тепер точно можуть показати місце, де стояв будинок, у якому жив та помер Мазепа. Від тодішньої мазанки вже нічого не залишилося.
На її місці стоїть звичайний одноповерховий будинок, побілений вапном. Тут живе дві сім’ї.
Родина Віктора половиною цього будинку володіє вже майже півстоліття. Віктор розповів, що коли будували дім, жодних скарбів не знайшли, та й за його життя ніколи ніхто їх тут не шукав і навіть не цікавився.
Але легенду він знає і радить шукати у фортеці поблизу міста – каже, там величезні тунелі. У них нібито можна заховати не лише карету, а й півміста…