Тіра: 5 фактів про одне з найдавніших міст в Україні

Мало хто знає, що під стінами Аккерманської фортеці на території сучасного м. Білгорода-Дністровського Одеської області розкопано одне з найстарших міст світу, якому близько 2500 років. Туристи, відвідуючи Аккерман не завжди помічають розкопані мури грецького міста Тіра, які скромно розташувались справа від мосту до фортеці. Ніяких вказівників, ніякого промо та буклетів для місця, яке б могло стати туристичною Меккою.  

Кілька фактів про Тіру

1. Внаслідок зведення спочатку середньовічного міста та фортеці, а потім і сучасного, значна частина античного міста була знищена, забудованим виявився і некрополь Тіри. Частина міста була зруйнована водами Дністровського лиману. Збереглося 11-12 га території за межами середньовічної фортеці, де знайдені культурні нашарування античної доби. Розкопано залишки житлових кварталів IV ст. до н. е. — IV ст. н. е. й оборонних споруд кінця IV ст. до н. е. — середини ІІІ ст. н. е. Найранішими об’єктами можуть вважатися деякі підвальні приміщення, які були споруджені в самому кінці V — на початку IV ст. до н. е. і пізніше були перебудовані.

2. На ранньому етапі кількість мешканців не перевищувала 2,5 тис. осіб. Проте, судячи зі знахідок керамічного посуду, торгівля велася з Іонією, Хіосом, Істрією, Аттікою. Місто досягає певного розквіту. Зберігся напис, що містив список грошових внесків членів Афінського морського союзу в 425-424 рр. до н. е. У ньому були відновлені назви Тіри й Ніконія, які платили фороси у розмірі двох талантів і трьох тисяч драхм (1/2 таланту) відповідно. Цей напис дає можливість вважати ці два міста Нижнього Подністров’я членами Афінського союзу та засвідчує, що вже на останню чверть V ст. до н. е. Тіра була значнішою за Ніконій, про що свідчить розмір форос.

3. У 56-57 рр. під час намісництва на Нижньому Дунаї легата Мезії Плавція Сільвана в Тірі вводиться нове літочислення. Цю подію багато дослідників пов’язують із включенням Тіри до складу римської провінції Мезії. Добровільне підкорення Тіри Риму було спричинене необхідністю захисту від варварів.

4. Житлові будинки римського часу були відкриті на північ від цитаделі, де вони перекривали споруди періоду еллінізму, частково використовуючи їхні стіни як фундаменти і повторюючи їхню конфігурацію. Дворики мостилися кам’яними плитами з підсипкою керамічного бою. Східний будинок мав не тільки житлові, а й господарсько-виробничі приміщення, що розташовувалися в його південній частині. В одному з них знаходився круглий кам’яний чан, на південь від цього приміщення були відкриті дві домниці для виплавки заліза. Поряд із ними була знайдена велика кількість шлаків, вугілля, шматки заліза та уламки залізних виробів. У цьому ж будинку була і піч для випалення кераміки. Крім того, у приміщеннях було виявлено два скарби. Один із них складався з 31 римського денарія, 149 тірських мідних монет, одного ольвійського тетрасарія часу Септімія Севера, золотого персня із зображенням Гермеса на щитку і золотого кільця у вигляді змії. Інший скарб складався з 5 денаріїв і 52 тірських монет, найпізніші з яких були викарбовані за Каракалли.

5. У перші століття нашої ери Тіра продовжувала залишатися античним центром, хоча населення міста в римський період його історії було більш строкатим, аніж раніше. Окрім греків у місті жили, без сумніву, представники варварських племен, що мешкали в регіоні: фракійців, пізніх скіфів, а також якась частина представників римських провінцій.