Тичина та Сосюра. Романтик та божевільний

Мало хто знає, що поєднує Павла Тичину та Володимира Сосюру.

Вони обидва мешкали в одному п’ятиповерхому будинку в центрі Харкова, що за формою своєю нагадував велику друковану літеру С. Відомий як: “Будинок Слово” Знаходится він за адресою м.Харків вул Культури 9
Разом вони приймали участь в літературних об'єднаннях “Гарт” та “ВАПЛІТЕ” Обох оминули Сталінські репресії.
Недовго Тичина мешкав в квартирі №12, але згодом помінявся з Майком Йогансеном та переїхав на поверх вище в квартиру №15. Сталося це все тому, що сам Тичина не любив, щоб над головою хтось ходив. Йогансен же був людиною непосидючою, мав собаку та дуже часто запрошував до себе гостей, які часто блукаючи під’їздом не доходили до останнього поверху, та відволікали Павла Григоровича

Був Тичина Тендітний та вразливий. Не пив, не курив, виялався два рази за усе життя. Носив одяг на голе тіло. Мовляв так тіло краще дихає. В стосунках з жінками був дуже сором’язливим.
Його лайка була чимось аж зовсім незвичним для інших. Це запам’ятав Аркадій Любченко: «П. Тичина лайнувся по-матірному на засіданні ВАПЛІТЕ — це від нього ми почули вперше. Лайнувся і враз замішався, засоромився. А ми сміялись».
Павло Григорович вивчав вірменську мову у власника вірменського шинку. А платою за навчання була склянка вина, а за іншою версією пива, яку купував за свої гроші Тичина.
Загалом же біографія Павла Тичини є досить широкою і цікавою і важко все умістити в одну невеличку оповідь
Сосюра проживав в квартирі №57. На той час він був чи не най успішнішим поетом. Та мав найвищі гонорари. Проте грошей йому вистачало не на довго. В квартирі Сосюри не було меблів та багатьох елементарних речей. Всі зароблені кошти швидко витрачалися на друзів та алкоголь.
Жінка поета Марія Данилова, була агентом НКВС та змушена була доносити на свого чоловіка. Проте для Володимира Сосюри, це не було приводом для розлучення. Згодом за розголошення державної таємниці, а саме викриття самої себе Марію арештують на 10 років. Допоможе вийти їй сам Сосюра. За часів Хрущьова справа буде перерозглянута, а вирок замінять на 3 роки ув’язнення. На той час Данилова відсиділа 5 років.

Починаючи з 1925 року Володимир Сосюра закладе фундамент свого божевілля для радянської влади. В автобіографічному романі “Третя Рота” він опише свою службу в лавах армії УНР, де він був воїном елітного підрозділу особистої охорони Симона Петлюри.
Пізніше за поему Мазепа. Буде затаврований в мазепинці. Товаришував з Хильовим і Скрипником. А після їх самогубств в травні та липні1933 року, яро доводив, що то були не вороги народу, а патріоти.
В 1934 році поета обманом заманили на Сабурову дачу, в “дурку”. Звісно що діагноз ніхто ставити і не збирався. Сосюра божевільний. Крапка. Через тиждень він втече з дурки. Зачиниться у власній квартирі з револьвером та почне вимагати медкомісії. За кілька днів медкомісію таки організували. Ознак божевілля лікарі не знайшли. Натоміть виявили нервовий зрив та психічне виснаження. За, що поет і отримає декілька років ліккування в пансіонаті в Підмосков’ї
В 1944 році він напише вірш Любіть Україну. Під час війни владі було не до віршиків. По закінченню війни відповідні органи знову взялися за Володимира Сосюру. Який в своєму вірші закликав любити Україну, а не СРСР чи партію. Знову поет буде затаврований петлюрівцем та божевільним. А вірш преренесе деякі змни в тексті що можна побачити порівнявши вірш в редакції 1944 рокі з віршем 1951 року.
Сосюра був виключений з партії, та зазнав цькувань. В розпачі напише листа Сталіну з проханням допомогти. Але дружина Марія, таємно вкладе до листа виписку з психіатричної лікарні – з діагнозом.
Кажуть що Сталін не боявся божевільних, бо вважав що вони не можуть впливати на здорових людей. Можливо саме тому вождь пролетаріату вирішить помилувати поета і у відповідь на цей лист напише: «Восстановить в партии. Лечить»
За іронією долі від розправи системи Сосюру врятувало божевілля, нав’язане тією ж системою.
Згодом долі цих двох людей знову перетнуться вже в Києві в будинку “Роліт”