Антон Чехов скрізь і завжди вважав себе українцем за походженням, письменником українського роду в російській літературі, людиною, в жилах якої текла українська кров. В анкеті перепису 1890-го року Антон Чехов написав: «національність — малоросіянин».
29 січня 1860 р. у Катеринославській губернії народився Антон Чехов, (тоді ще не поет) російський письменник українського походження. Батько письменника (1823–1898) — Павло Єгорович Чехов — українець, народжений у селі Вільховатка Полтавської губернії, жив у селі Вовча Балка на Харківщині. Бабуся А Чехова Єфросинія Шемко, в якої він часто гостював, розмовляла українською мовою, тому у творах А.Чехова так багато українізмів. Українізми в нього з’являються підсвідомо, під впливом походження. Чехов дуже часто думав українською. Тому й писав: «А чому б і не приїхати? Поблукали б і побалакали… Хай хоронять Вас українські Феї… Будьте здоровенькі. Ваш Чехов» (Лист Чехова до Смагіна, 30.І.1892).
Україна постала в оповіданнях письменника «Степ», «Щастя», «Печеніг», «У рідному кутку», «На шляху». Знаменита п’єса «Чайка» була задумана А. Чеховим у період його знайомства з актрисою Марією Заньковецькою, яка й стала прототипом головного образу твору Ніни Зарєчної.
«Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко», — писав А. Чехов Агатангелу Кримському.
P.S. В оригіналі автобіографії Чехова А.П. було записано: "Я родился в живописном украинском городе Таганроге..." В радянські часи цю фразу вилучили, оскільки Таганрог і інші етнічні українські землі були передані в склад РСФСР.