Історія козаків налічує декілька століть, тому не дивно, що після себе вони залишили величезну кількість приказок, прислів’їв та висловів.
Кожен з них несе в собі значну мудрість, яка філігранно відточувалась і передавалась від покоління до покоління.
У цій статті зроблено велику добірку з понад 160 козацьких висловів, які стосуються повсякденного життя, ворогів, війни, жінок, гумору та хоробрості, що практично стала синонімом слова “козак”.
А
- Або волю добути, або дома не бути.
- Або мед п’єм, або кайдани трем.
- А шо козакові треба: степу, хліба й неба!
Б
- Без гетьмана військо гине.
- Без доброго командира військо – отара.
- Без коня немає й козака.
- Більше разу не вмирати.
- Без люльки, як без жінки.
- Б’ють – роїсь, наваливсь – лавою вбийсь, лихо вкляч, а все одно оддяч!
В
- В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою.
- Війна людей їсть, а кров’ю запиває.
- Вольному – Воля, скаженому – круча, спасенному – рай.
Г
- Гетьман знає, що в нас нічого немає.
Д
- Де байрак, там і козак.
- Де козак, там і слава.
- Де є бої, там є герої.
- Дівчина родиться, а козак на коня садовиться.
- До булави треба голови.
- Добрий козак баче, де отаман скаче.
- Дожились козаки – нема ні хліба, ні габаки.
- Де не можна перескочити- треба перелізти.
З
- Завбачливий з вибриком та жагучий як змій, невтримний як славко, а вмира як сокіл,
- Здобувши перемогу, про пильність не забувай.
- За наше жито та ще нас бито.
- За честь голова гине.
- Звання козацьке, а життя собацьке.
- Зроду-віку козак не був і не буде катом!
І
- Іди ж козак світ за очима, неси свою смерть за плечима, не бійся смерті, поки живеш – її нема, а як умреш – тебе чортма!
- І Полтаву б дістали, якби були одностайно стали!
- «Іди, душа, в рай!» (Про запорожця).
К
- Кінь та ніч козакові товариші.
- Кінь, шаблюка, вітер в полі і ніхто не здолає козацької волі!
- Козак з біди не заплаче.
- Козак з бідою, як риба з водою.
- Козак не боїться ні тучі, ні грому.
- Козак на печі – ворог Січі.
- Козак оженився, наче упився.
- Козак хороший, та нема грошей.
- Козак у дорозі, а надія в Бозі.
- Козаки, як діти: хоч багато – поїдять, хоч трохи – наїдяться.
- Козакові воєвода – велика невгода.
- Козацькому роду нема переводу.
- Козак без коня, що воїн без пістоля.
- Козак дружбу знає: в біді коня не покидає.
- Козак з конем і в ночі і днем.
- Козак сам не їсть, а коня накормить.
- Козаку кінь за себе дорожче.
- Козак – душа не вередлива, в пеклі не мерзне, в ополонці не пріє.
- Козак, душа правдива – сорочки не має.
- Козак як птах- знявся та й полетів.
- Козаку зібратись- тільки підпоясатись.
- Козак- як кішка, як не кинь- на ноги впаде.
- Козак з бідою, як риба з водою.
- Козак з біди не заплаче.
- Козак мовчить, а все знає.
- Козак терпеливий як віл.
- Козак із пригорщі нап’ється, а з долоні пообідає.
- Козак, я голуб: куди не прилетить, там і пристане.
- Козак журби не має, з біди не заплаче.
- Козача потилиця панам-ляхам не хилиться.
- Козацька люлька – добра думка.
- Козацькому Роду нема переводу.
- Коли навколо вороги – то не життя, честь бережи.
- Коли козак в полі, то він і на волі.
- Коли всім народом дмухнути, то ураган буде.
- Коли стелиться доріжка, козакові не до ліжка.
- Краще вмирати в полі, аніж в баб’ячому подолі.
- Кров не вода, розливати шкода.
- Кров не водиця, проливати не годиться.
- Куди козакова доля не закине, – все буде козак.
- Краще смерть на полі, ніж життя в неволі.
Л
- Легше вовком орати, ніж козаком проти козака воювати.
М
- Місяць – козаче сонце.
- Моя хатина в сирій землі домовина!
- «Малим родився, п’яним умер, нічого не знаю…»
Н
- На козаку й рогожа пригожа.
- Назвався хоробрим – виходь на бойовисько.
- Наш Луг – Батько, а Січ – Мати – от де треба помирати.
- Не братайтеся з козаками пити.
- Не так тії пани, як підпанки.
- Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.
- Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
- Не усе ж то козак, що списа має.
- Не лише силою боротися треба, а і вмінням.
- Не хочеш козакувати, іди чумакувати.
- Не хвались, ідучи в бій, а хвались, ідучи з бою.
- Не знає й той чорт козацьких жартів.
- Не той сильний, що камінь верже, а той, що серце в собі держе.
- Не козакувати Миколі, бо не буде у його коня ніколи.
- Не на те козак п’є, що є, а на те, що буде.
- Не наше діло у ряжі стрибати, наше діло козацьке конем з меренцем по степу гуляти.
- Не пив води дунайської, не їв каші козацької.
- Не сиди довго в воді, бо в гузні верба виросте!
- Не журися, козаче, нехай ворог плаче!
- Не той козак, хто боїться собак.
О
- От казали, неначе воно боляче, як шкуру з живого чоловіка здирають, а воно мов комашня кусає…
- От тобі хомут і дуга – тобі я більше не слуга.
- Одної смерті не минеш, другої не буде.
- Ой піч, моя піч, якби я на тобі, а ти на коні – славний би тоді козак був би з мене.
П
- Панові курка, а мужикові шабля.
- Піду ще в пекло, хоч буде гірше, та інше!
- Птиця з птицею не наб’ється, а козак з дівчиною не наживеться (мусить покинути).
- «Пугу! Пугу!» – «Козак з Лугу»
- Поки Дніпро пливе, Україна не вмре.
- Почув тепло козак, та й скинув кобеняк.
Р
- Рана від кулі глибока, а від шаблі широка.
С
- Сам загибай, а братчика виручай.
- Січ – мати, а Великий Луг – батько.
- Скажи, враже, як пан каже.
- Сніп з бородою, а козак з молодою.
- Степ та воля – козацька доля.
- Сміливий наскок- половина порятунку.
- Сміливого куля не бере.
- Сміливого й чорти бояться.
- Страху нема там, де його не бояться.
- Слава не поляже, а про себе розкаже.
Т
- Терпи, хлопче – козаком будеш, а з козака – в отамани попадеш.
- Терпи, хлопче, козаком будеш.
- Терпи, козаче, отаманом будеш.
- То не козак, що не думає отаманом бути.
- Терпи, козаче, горе – будеш пити мед.
- Той не козак, що отаманом не думає бути.
- Тому козак і гладкий, що наївся, заснув і немає гадки.
- Три пани, два отамани, а один підданий.
У
- У козака життя коротке, а слава вічна.
- У нас де крак – там і козак, а де байрак – там сто козаків.
- У полі дві долі, чия сильніша.
- Україна – козацька мати.
- Умів шарпати, умів і вмерти, не скиглячи.
- Упіймав – не упіймав, а погнатись можна.
Х
- Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куреня!
- Хати наші на цвинтарі, а тут ми не надовго!
- Хіба ж душа моя з лопуцька і не бажа того, що й людська?
- Хліб та вода – то козацька їда.
- Хоч і спина гола, аби своя воля.
- Хто бува на коні, бува і під конем.
- Хто любить піч, тому ворог Січ.
- Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна.
Ч
- Чия відвага, того й перемога.
- Чия відвага – того й перевага.
- Чому козак гладок? Поїв, і набок.
- Чубатий іде – лихо веде.
- «Чим грішен?»
- Чоловік без волі, як кінь на припоні.
Щ
- Щирий козак ззаду не нападає.
- Що нам холод, коли козак молод!
- Що буде, то буде, а козак панщини робити не буде.
- Що в бою взято, то свято.
Я
- Як є хліб і вода – козаку не біда.
- Якби криком брать, так кого б ми до рук не прибрали!
- Як череді без личмана, так козакам без гетьмана.
- Як кущ розів’ється, то й козак розживеться
- Як зберуться тучки в кучку – буде громовиця!
- Як татарин шаблею блисне, москаль в штани дрисне.
- Як до сраки карі очі!
- Язик, як шабля, а шабля, як язик