Зародження української нації

Народилася українська нація давно – не пізніше XV-XIV тисячоліть до н.е., за доби Мізинської культури.

Та передусім слід, мабуть, визначитися в термінології. Що таке нація?

Нація – людська спільнота, що пройшла тривалий історичний шлях розвитку і як наслідок еволюції має свою мову, свою віру, неповторну вдачу (психологію) та самобутні етнічні й фольклористичні ознаки (пісні, звичаї, народно-прикладне мистецтво, свою міфологію й символіку, одяг, ар хітектуру, усний та писемний епос тощо).

Нація виростає з народу, мов квітка з рослини. Отже, нація – це індивідуальність народу, найвищий етап його еволюції… Всі нації – то є квітник планети Земля. Якщо квітка зів’яне чи її розтопчуть, то вона гниє і стає добривом для інших квітів. Коли нація втрачає мову, етнічні ознаки – вона стає добривом для нації-поглинача.

Що потрібно для того, щоб нація не загинула, не була асимільована? Потрібна національна свідомість, національна гордість умираючої нації. І вона оживе! Оскільки прихильників нації, її лицарів зазвичай називають націоналістами, а шовіністи зробили це слово лайливим, то з’ясуємо, що таке націоналізм.

Се – закономірний і природний рух народу на захист та утвердження своїх самобутності та незалежності. Націоналізм був і є державною ідеологією та рушійною силою усіх країн світу.

Антиподи націоналізму – шовінізм, сіонізм, фашизм, що намагаються підпорядкувати собі інші нації, асимілювати їх або знищити фізично. І ще шовіністи іноді зумисне плутають поняття націоналізму і нацизму. Уточнимо: нацизм – це фашизм, націоналізм – це патріотизм.

А тепер про перші ознаки української нації. Йдеться про XXV-XV тисячоліття до н.е. Про ті реліквії, що їх відкопав на початку XX століття (1908-1909) видатний український етнограф, археолог і антрополог Федір Вовк у селищі Мізин над рікою Десною (Чернігівщина) на 6-метровій глибині: орнаментовані браслети із слонової кістки, стилізовані й реалістичні статуетки жінок – символи Матері-Землі та родоначальниці людства, декілька фігурок собак (перша приручена людиною тварина – тотем деяких давньоукраїнських племен), вироблені із слонової кістки ножі та голки (які, на думку видатного дослідника старовини Івана Кузича-Березовського, свідчили, що давні українці тих часів виробляли полотно) і багато іншого.

Одне слово, віднайдені старожитності вказували на те, що Мізинська культура XXV-XV тисячоліть до н.е. – давньоукраїнська. З неї бере свій початок українська нація й водночас – людська цивілізація. Докази: меандр, суто національний, український орнамент, що містить глибоку оптимістичну ідею безкінечності буття. Сей мотив стане домінантним і в трипільській культурі, й у всьому українському народно-прикладному мистецтві аж до XXI століття ( меандровий орнамент із часом запозичить Єгипет, Греція, Рим).

Друге: мізинські культові браслети з „сонячною” та „місячною” символікою – надалі провідний мотив українського народно-прикладного мистецтва на всі майбутні тисячоліття і століття.

Третє: стилізовані та реалістичні жіночі статуетки. За Трипільської культури вони переростуть у символічні зображення святих жіночих персонажів давньоукраїнського пантеону (Коляда, Слава, Лада, Берегиня, Жива, Мокоша та інші).

І четверте (се вже знахідка радянських археологів): у шарах Мізинської культури знайдено… кістяні флейти та жіночі статуетки у позі танцю. А також мамутові кістки, розписані червоною фарбою, а ще молотоподібні інструменти. Сим учені довели, що в ті часи, за доби мисливців на мамутів, – побутували палеолітичні ансамблі ударних інструментів із кісток мамута.

Одне слово, українці започатковувалися як нація співоча. І про це свідчать зафіксовані фольклористами 200 тисяч українських народних пісень – рекордна у світі кількість, що її можна занести до книги рекордів Гіннеса.

Та найвеличніше, що спородила Мізинська культура, тобто доба XXV-XV тисячоліття до н.е., – се усний народний епос: міфи і легенди. Се поетичне уявлення давніх українців про походження світу, Сонця, зірок, неба, річок, океанів, людей, тварин, пташок і всієї тієї краси, що наповнює довколишній світ. Давньоукраїнська міфологія – духовна скарбниця українського народу. Се пам’ять тисячоліть. (Правдива історія України)