Серпень треба цідити повільно, як грушевий лікер.
Наливати в маленьку чарочку, сьорбати по крапельці, а крізь чарочку дивитися на сонце.
Серпневі ночі треба розбавляти вогниками свічок, молоком, налитим в миску для домовика, муркотанням кота і скрекотом коників.
Серпневі дні треба закладати між сторінок книг, як закладки, щоб потім витрушувати їхній жар у затхлому листопаді, діставши цю книгу з полиці.
І заклинаю вас, ну не кричіть ви по всіх кутах «ой ось і серпень, ось і осінь».
Ну куди ви поспішаєте?
Зупиніть годинник.
Пийте по краплині.