Ця історія відбулась незадовго після Сотворення Світу Творцем всього сущого на землі. На схилі років, Батько Ор, Пращур усіх українців вирішив подивитися, як люди живуть.
Пішов Він до сусіднього поселення, йде і милується. Сонце світить, ниви колосяться, пташки співають, душа радіє! Коли бачить – жінки на полі працюють.
Доброго здоров’я, жінки! – привітався Він.
І Вам дай Боже здоров’я! – відповіли жінки та й далі працюють.
Пішов Батько Ор далі, аж бачить – чоловіки хату будують.
Доброго здоров’я, чоловіки! – привітався Він.
І Вам дай Боже здоров’я! – відповіли чоловіки.
Підійшли до Батька Ора, запросили його столу, поспілкувалися, дали Йому харчів на дорогу і, відпочивши далі продовжили свою роботу.
Ото нехай тепер так і буде, промовив Батько Ор, як жінки такі поспішні, то ніколи не будуть встигати зробити за день все, що задумали.
А чоловіки нехай перепочивають, і нехай вся робота в них буде зроблена.
Так по тому і сталося.
Записано на початку 1990 року, в селі Сушківка, Уманського району, Черкаської області, в Марченко Серафими Яківни.