А всі Богове ослоном сіли —
Ой дай Боже!
Тилько нема Святого Різдва.
Рече Сварог Дажбогу:
– Дажбоже-Дажбоже, Сину Мій,
Піди принеси Святе Різдво!
Не вийшов Дажбог як на півдороги —
Здибало Дажбога Чудо Чудноє,
Чудо Чудноє, Вогнем страшноє!
Дажбог жахнувся, назад вернувся.
Рече Сварог до Дажбога:
– Ой Дажбоже-Дажбоже, Сину Мій.
Чом Ти не приніс Святеє Різдво?
– Ой здибало Мене Чудо Чудноє,
Чудо Чудноє, Вогнем страшноє,
А Я жахнувся, назад вернувся!
– Ой не єсть то, Дажбоже, нияке чудо,
А то єсть Святе Різдво.
Було Єго взяти, Дажбоже, на руки
Сюди принести, на стіл покласти.
Зрадовали би ся Всі Богове,
Що перед Ними Різдво сіло.
Ой дай Боже!
На основі м-лу: Чубинський П. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императ. Рус. геогр. о-вом. Юго-Западный отдел. – СПб., 1872. – Т. 3. – С. 351.