Йде босорка коловратом:
просинайся, лісе – брате,
розбудіться сили звишні,
Духи, Предки, Мавки з вишні,
а Русалії з водоймищ
голосіть – не знайте втоми.
Бийте в неба тулумбаси
крізь усі щілини часу.
Йде босорка тихо – тихо,
Завиває з пилу вихор,
З очерету в’яже ґрати –
для московця чорну плату.
Ані плаче – ні регоче –
палить ватру проти ночі.
Ні сміється, ні сумує –
враже лігвисько пантрує.
А як скаже – так зав’яже,
насукає зельну пряжу.
А як гляне – так ізранить
зайду прийшлого, тирана.
А як вдарить сухогіллям
зажене приблуду в ріллю.
А як скоче – перескоче
сотні вражеських оточень.
Як вовчицею завиє –
недруг змеркне, посивіє.
Кіл осиковий у груди
в очі – диму, в рот – отрути
московиту навісному
щоб не нищив людям дому.
Щоб ти, вороже, триклятий
в цій землі надибав страту.
Будеш знати, сучий сину
Як доймати Україну.
Йде босорка….
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira