Даремно забули доблесні 

Даремно забули доблесні 
наші старі часи,
бо йдемо куди - не відаєм.

Питають нас народи, хто ми,
А ми відповідаємо,
що ми люди нерозумного краю,
і правлять нами греки і варяги.
То ж про що розкажемо дітям нашим?
Велесова Книга, 1,1; 7-Г,3.

В огні кипиш, Осінній Саде,
Красо моя, духмяняться дими.
(Не все ми лишимо позаду.)
Мелодій нагромадили громи!

Пливуть Діди* в сорочках білих,
Од Іру нам вертають Душ скарби.
О Світовиде,
Духу Сило!**
Калину до вогню кладу Тобі.

Прийми просту оцю мою пожертву,
Очисти душу й серце освяти!
Нема добра без зла, життя без смерті,
Все це є вічним плином Вічності.

Хто ми, чиїх батьків ми діти?
Звідкіль прийшли, (раби), не відаєм.
Чужинці правлять нами в світі,
А ми їм служим, служим віддано***.

По колу тричі помолюся,
Макошо*, заступи й благослови!
Допоки Слово в нас –
нам Русь є,
І нитку Долі нам не обірви!

Навіки згинь Чортополоччя,
О Демоне, напився ти крові**.
Живлюще Світло ПРАВи точить
Сварог-Отець***, 
оновлює нам Світ!

Возхвалимо Його велично!
Коханий мій, прийміть Його Світи!
Він Роду є криниця вічна,
Для щасть кує обручки золоті.

Серця у мудрості, у праці,
В Любові хай ростуть, як Сонця квіт.
Крізь Осінь йшли, мов Дивограція,
Молю в цю мить:
мене 
н е в і д л ю б і т ь!

* 26 жовтня –день Макоші (Мати Коша) - покровительки жі-ночого рукоділля, мистецтва, породілей, берегиня роду. Цер-ква змушена була п’ятницю – день Макоші – зробити днем Параскеви та Покрови. За часів патріархату ця Богиня-мати стала заступницею русинського вояцтва.

** « А якщо й тим не станете слухняні Мені, і будете ходити проти Мене, то й Я з лютістю піду проти вас, і також я семи-кратно покараю вас за ваші гріхи, - і ви тіло своїх синів бу-дете їсти, і тіло дочок своїх будете поїдати». (3М.26, 27-29).

*** 1 листопада – свято Сварога, який є Праотцем всього Роду Богів.