Де у танці вишні з яворами
Квітнуть навесні, як у раю –
Лагідно гойдала пісня мами
Лозяну колисоньку мою.
Пісне осяйна! Душі озерце!
Прилети, прилинь хоча б на мить!
Хай же незрадливе кожне серце
Ватрою любові пломенить!
Руку подала мені, як мати,
Повела стежками у жита,
Вчила шанувати і кохати
Українська пісня золота.
Доля м’яко не завжди стелила:
Часом падав, і тоді одна
Підставляла дужі свої крила
Щиросердна пісня чарівна.
Може й фаталіст я… Вірю щиро:
Відлетять, як ластівки, літа,
Проведе колись мене у вирій
Пісня вільна, сонячна, свята.
Пісне осяйна! Душі озерце!
Прилети, прилинь хоча б на мить!
Хай же незрадливе кожне серце
Ватрою любові пломенить!