Голос Чураївни плаче у мені,
Вибуха душа щемливими піснями.
Тріскаються дзвони…
небо – журавлями.
Голос Чураївни плаче від весни.
Тінь коня твого ще мариться в вікні.
Погляд прикипів і розіпнувсь на рамі.
Голос Чураївни плаче у мені,
Вибуха душа…
пісні ростуть дощами.