Хто ви, предки

Хто ви, предки мої, вільнолюби?
Чом і ймення забрали у вас?
Хто віками штовхає до згуби
Ваші думи, пісні і слова?

Де сховали джерела таємні
Невмирущого духу свого?
Плюндрували свої й чужоземні –
Та ніхто не зміг знищить його.
І коли віднайдеться стежина,
Що до рідних скарбів приведе?
І чи знатимуть діти Вкраїни
Батька-матір обличчя святе?!
Ну, куди приведе нас дорога
За чужими богами услід?
Рідні очі забутого Бога
Ледь зоріють крізь марево літ.
Як зірвать віковічне закляття,
Що наш Дух предковічний гнітить?
Ким заковані Доля і Щастя,
Що вели нас у дивні світи?
Земле рідна! Даруй нам прозріння:
Хто ми? Що ми? Яка наша суть?
...Бо як ми не торкнемо коріння –
злі вітри наш і слід рознесуть.