І сльоза на щоці
У ясного Ярила!
М. Петренко
У молитві складаю лиш крила,
Промінь слова з душі – проріза,
І моя благодатна сльоза
На щоці у ясного Ярила!
А краплинка Його – у долонях, –
Не гаряча, – це перше тепло,
І розбурхана грудка стеблом,
Первоцвіт вже ряхтить на осонні.
Більша день. Набирається сили.
Стрімко в Світі усе воскреса.
В голубих розквіта небесах,
Наче квітка ясна – лик Ярила!
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira