Могила в степу шелестить ковилою...
Стоїть там багато віків.
Живі в її пам яті битви з Ордою,
Геройство синів- вояків...
А значно раніше князі тут бували
Й старі сивочолі волхви...
Могутню державу вони заснували
І Руссю її нарекли.
Була Русь велика, могутня і славна.
За звичаєм давнім жили
Любили свій РІД і пишались ним здавна-
Онуками Бога були!
Московська цариця пізніш проїжджала,
Кріпацтво у край цей ввела,
Козацтво, як вольності дух - скасувала...
Шумить,шелестить ковила.
А потім була ще й навала червона -
Смерть, голод на щедрій землі,
На все дороге нам була заборона-
Терор нашій давній сім ї...
Все виніс народ наш,та втратив чимало...
Героїв могила взяла...
Та рідна земля і небес покривало -
Спасе!!! Шелестить ковила...