Стоїш з украденим ім"ям,
Напівтатарка,напівфінка.
Жахає свистом Солов"я
Билин осквернена сторінка.
Живеш,мов злодій на горбі,
І косиш оком в безмір степу,
Кленучи в радісній злобі
Ясновельможного Мазепу.
Ідеш упИрем по кістках-
І стигне піною отрути
На хижо стиснутих устах
Зневага Сталіна й Малюти.
О,муко! Вп"явши пазурІ
У жертви сковані,невинні,
Жирують смерди,як царі,
Аж очі рвуться яструбині.
І сморід,бурий і пливкий,
Поймає прОстори безкраї.
Лежать у костях Соловки,
І з надер Вінниця ридає.
Та вірю в правди майбуття,
У благовістя правди вірю-
Впадеш,не знавши каяття,
В подобі раненого звіря!
На щастя гнаним - упадеш!
І,снаговито спрагла зміни,
Устане з полум"я пожеж
Священна воля України.
(1945-1950)
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira