Тиран себе вважає безпомильним,
і права милосердя він не зна.
Й гуманність мусить кланятися силі,
бо ні - то сила квіт її стина.
Та й деспот віда хай: не переступить
оте, віками складене, життя -
життя народу... І нічим не купить
прощення він. як прийде каяття.
Неумолимий хор, вершитель дивний,
верховний речник правди - скрізь вита.
І що не вчинить сила агресивно,
те в неї ж бумерангом поверта.
Так древні мислили... О мудросте наївна!
О простото, наївна і свята!