Наші рідні імена

Обмеження, куди ти не ступи:
Остроги, тюрми, карцери, підвали...
При хрещенні ненашинські попи
Чужинські імена нам подавали.

Нас обтинали взеленцю, дитям
Із найріднішим під бичем з глодини.
Втрачали гарній захист ми з ім'ям,
Бо ім'я -код вселенський для людини.

Добродіїв найшло до нас, мов бліх,
Допомагати нам тихцем і з криком.
Обчахнуті, ми зміцнювали їх,
Себе весь час виснажуючи прикро.

Нам день новий послав нові часи -
Дажбожі, чисті, світлі й великодні,
ми шматком гнилої ковбаси
Нарешті можем знехтувать сьогодні.

З полудою відходить і мана
Ну, що нам з цих заморських Філаретків?
Ми вернемо їм їхні імена,
А візьмемо свої у рідних предків.