Ну й що тобі з твоєї правоти ?
Ну й що з того, що логіка залізна,
Як волі не вдається зберегти.
І знов. І знов раба твоя Вітчизна.
І все дарма. І тюрми і фронти.
І героїзм на сміх бере трутизна.
А розум підмина тупа крутизна
І смокче кров з твоєї доброти.
І ти банкрут. Хоча і не манкурт.
І де діяльний молодечий гурт,
Що знав тебе розумним і яскравим?
Як ти ступав! Як говорив логічно!
Вже краще завжди був би ти неправим,
Але, щоб наше верх взяло навічно.
25.03.2004