Острів Мамая

Нащадкам козаків Буго-Ґардівської паланки Війська Запорозького

До нас у дні квітучих трав
Козак з легенди завітав.
Настроїв кобзу голосну
І знов торкнув дзвінку струну.
А кінь стояв біля вікна
І слухав, як бринить струна.

Козак-кобзар нам бив чолом,
А кінь – копитом під вікном.
Козак-кобзар на кобзі грав,
А кінь іржав і гарцював.

– Хто ж цей козак? – А пригадай…
Звичайно, це козак Мамай,
Якого куля не бере,
А як заграє – серце мре…
. . .
Він народився у степах.
Там на порогах і навкруг
Реве в гранітних берегах
І точить скелі річка Буг.

Та ні бурхлива течія,
Ані безжалісні роки
Не стерли острів Мамая
В долині Божої ріки.

На тому острові Мамай
Співав під дубом віковим
Пісні про Січ і про Дунай,
Де він гуляв конем своїм.

В Купальську ніч за джерелом
Знайшов він папороті цвіт –
І став Мамай чарівником,
Якого ще не бачив світ.

З тих пір він ясно розумів
Без допомоги тлумача
Шум яворів і комишів,
Знав мову вовка і сича.

Під час навали ворогів
Він замість кобзи шаблю брав,
А кулі на льоту ловив
Або ж назад їх завертав.

Про Мамая-чарівника,
Про славу тих козацьких днів
Вдень і вночі шумить ріка
Поміж гранітних берегів.

– А як же звуть його коня,
Коня, що зайця обганя
І креше іскри з-під копит,
Немов кресалом об граніт?

– Коли цей коник під вікном
Ще не дружив із козаком,
А був лошатком-стригунцем,
Його назвали Воронцем.
Тепер це блискавка і грім,
А козакові – побратим…
. . .
Із вороним конем Мамай
Перепливав Дніпро й Дунай
І боронив від ворогів
Прекрасну землю козаків –
Від чорноморських берегів
До гір карпатських і лісів.

Там, де Говерла* на плечах
Тримає неба синій дах,
Він разом з Довбушем гуляв,
Чортів, перевертнів ганяв.
А Піп Іван благословив
Країну вільних козаків.

Мамай відвідав серед гір
І полонину Драгобрат,
І синьоокий Синевир**–
Недремне око гір Карпат.

Та звідусюди з Воронцем
Вони верталися завжди
В козацький Ґард із острівцем
Серед бурхливої води.

Там і сьогодні течія
Шумить про славу Мамая.

* Говерла, Піп Іван або Чорна Гора – вершини українських Карпат.
** Синевир – озеро на Закарпатті, яке ще називають Морським оком.