Рабів до раю не впускають,
Рабам не зводять п’єдестали,
Ті, хто з людей людьми не стали,
У рабстві й сліпоті зникають.
Тобі, козаче, даний зір,
Та всемогутня Рідна Мова.
Лише від погляду та Слова
До ніг Людини падав звір.
Чужому богу не молись,
На кшталт ординської облуди,
Вже не потвори – ще й не люди,
Що не були й не відбулись.
Твій поступ є звитяжна справа,
Почесна, гідна, нелегка…
Як меч в правиці козака –
За ним Народ та мати Слава!
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira