Не потрібна орда, не потрібні набіги Османа.
Не потрібен полон, КГБ чи гестапівський штаб!
Добровільно втіка з Батьківщини дурна Роксолана
В мусульманський гарем, чи в раби до нацмена, хоча б!..
Бо не знає взірця Рожаниць і Праматері Лади;
Бо не зна Заповіт і Закон Українських Богів,
І з дитинства руша в манівці без пуття, без поради
На смертельну ганьбу, на потіху тяжких ворогів!
Колись французів врятувала Жанна,
Очоливши до бою вояків.
А козаки,,, чокають... Роксолану
Для порятунку, протягом віків!
Та ніякий Христос, ні Марія її не рятує;
І ніякий козак, ні Архангел и не спаса,
Тільки з отрочих літ сутенер за дівчиськом пантрує
І хлібами батьків як телицю її випаса!
І настане пора, і настане злощасна хвилина
Буде зроблено так, ніби рабства хотіла сама;
Буде зроблено так, що зламається, наче билина,
На голгофі знущань, розіп'ята вітрами всіма!
Колись французів врятувала Жанна,
Очоливши до бою вояків.
А турків й досі плодять роксолани
Тай з мовчазної згоди козаків!
І в безумстві журби, в наркотичнім тумані омани,
В залізяччі арен чи в колоні хрестатих сутан
Рідна маги раби упізнає свою Роксолану
На панелі віків посеред українських путан.
І не треба орди, не потрібні набіги Османа,
Не потрібен полон, КГБ, чи гестапівський штаб!
Добровільно вгіка з України дурна Роксолана
В мусульманський гарем чи в раби
до нацмена, хоча б!
Колись французів врятувала Жанна,
Очоливши до бою вояків.
А турків й досі плодять роксолани
Тай з мовчазної згоди козаків!
Руслан Морозовський
1996