Серед поля широкого церковка стояла,
Там попадя до церкви люди звабляла.
Прийшли люде до церкви Богу ся молити,
А поп пошед до корчми горілочку пити.
Пошли люде до корчми попа вибавляти:
«Пора тобі, батухно, обідню співати!
Чи забув ся, батухно, що неділя нині?&
Бути чортом, не попом, пасти тобі свині!»
Там попадя перед людьми попа оскаржала:
«Єще-м сі я таковего бачка не видала —
Пропив ризи і патрохаль, к тому всі убори,
А до того все домовство, коники і воли».
Там попадя просила, щоби попа били.
Били попа киями, обухами били,
Били попа киями, били обухами,
Казали му утєкати до церкви з книгами.
Поп, утєкаючи, зронив черевики —
Обадва му з ног спадали, били великі.
«Змилуйтеся, мужове, пустіте з душею,
Не розлучайте ви мене з мою попадею!
Да не буду, не буду до корчми ходити —
Буду за вас і за себе Богу сє молити».
Сатиричні вірші
«Серед поля широкого церковка стояла...» — ДПБ: Разн. О. XVII, № 11, арк. 64 — 64, звор.
Публікація (латинкою): Перетц В. Н. Малорусские вирши и песни в запися XVI — XVIII вв.//Известия ОРЯС АН. — 1899. — Кн. 3. — С. 895 — 896. Передрук: Роте, II. — С. 457 — 458. х
В. М. Перетц датує цей вірш орієнтовно 1647 р., але він може бути давніший — порівн. «Трагедію руську», надруковану в Рахові між 1609 і 1618 рр.; див.: Шевчук В. О., Яременко В. В. «Трагедія руська» — нововідкритий твір української драматургії початку XVII ст. // Українська література XVI — XVIII ст. та інші слов’янські літератури. — К., 1984. — С. 286 — 310.
Подається за публікацією В. М. Перетца у кириличній транскрипції.