Серед поля широкого церковка стояла,
 Там попадя до церкви люди звабляла.
 Прийшли люде до церкви Богу ся молити,
 А поп пошед до корчми горілочку пити.
Пошли люде до корчми попа вибавляти:
 «Пора тобі, батухно, обідню співати!
 Чи забув ся, батухно, що неділя нині?&
 Бути чортом, не попом, пасти тобі свині!»
 Там попадя перед людьми попа оскаржала:
 «Єще-м сі я таковего бачка не видала —
 Пропив ризи і патрохаль, к тому всі убори,
 А до того все домовство, коники і воли».
 Там попадя просила, щоби попа били.
 Били попа киями, обухами били,
 Били попа киями, били обухами,
 Казали му утєкати до церкви з книгами.
 Поп, утєкаючи, зронив черевики —
 Обадва му з ног спадали, били великі.
 «Змилуйтеся, мужове, пустіте з душею,
 Не розлучайте ви мене з мою попадею!
 Да не буду, не буду до корчми ходити —
 Буду за вас і за себе Богу сє молити».
Сатиричні вірші
«Серед поля широкого церковка стояла...» — ДПБ: Разн. О. XVII, № 11, арк. 64 — 64, звор.
Публікація (латинкою): Перетц В. Н. Малорусские вирши и песни в запися XVI — XVIII вв.//Известия ОРЯС АН. — 1899. — Кн. 3. — С. 895 — 896. Передрук: Роте, II. — С. 457 — 458. х
В. М. Перетц датує цей вірш орієнтовно 1647 р., але він може бути давніший — порівн. «Трагедію руську», надруковану в Рахові між 1609 і 1618 рр.; див.: Шевчук В. О., Яременко В. В. «Трагедія руська» — нововідкритий твір української драматургії початку XVII ст. // Українська література XVI — XVIII ст. та інші слов’янські літератури. — К., 1984. — С. 286 — 310.
Подається за публікацією В. М. Перетца у кириличній транскрипції.



 
