Жертовності, напевне, досить нам.
Учімося, нарешті, рахувати
І наміри від ворогів ховати.
Давати ціль та засоби синам
Програли ми. Бо ветхий Авраам
Спромігся нас (укотре) роз'єднати.
Тому справніше танка та гранати
Нам полю нищить абрамічний храм
І що тепер? Тепер, коли старі
Займаються ще боротьбою класів.
Поклони б'ють Давидовій зорі.
Здається, що потрібно гнів Тарасів
З'єднати з мудріс’по Сковороди
І ще. О, Земле, Велетнів роди!
25.03.2004.