Свароже! Я не передам словами...

Свароже! Я не передам словами,
Не вкладу в поезію Любов,
Не скажу як кріпко поміж нами
Пробудилась і зріднилась кров.

Твоє Світло істинне, вродливе,
Твоя вічність у душі бринить,
Твоя сила в мені породила
Й огорнула серце у блакить.

Нам читать язичницькі трактати,
Мовить Славу і творить поклон.
Нам же чистить душі та вивчати
Твої настанови і закон.

Хоча добре знаю й розумію,
Не вбираю в себе дурний зміст.
Бо Твоя присутність- небо синє,
Неосяжний початковий вміст.

О, Всевишній! Мені тільки сниться,
І дивує розум мудрість, міць.
Я вдивляюсь в Тебе мов в провидця,
Чую грім і зачин блискавиць.

Ти, Свароже, нас благословляєш,
Перуном, утвореним в Тобі,
Крізь його могутність наставляєш,
Надихаєш воїнів на Землі.

Громовержець- запал у пізнанні
Чіткості та Праведності днів.
Він моя Вітчизна в існуванні
Вільних серць, в хоробрості борців.

Яко Свентовит Світи Єднає,
Правь і Навь удержує в собі,
Слава цьому Богу, що ми маєм
Змогу проявлятися в Тобі!

Тричі Слава Єдності, Свароже,
Слава Твоїй суті як Творцю.
Ти створив наш Всесвіт і примножив
Людській Рід і дав Творить Митцю.

Нам, Великий, ще рости до Тебе,
Прагнути угору й Духом жить.
Мені, Світе, чуєш, ой як треба,
Єдності для Нації просить.

Той кінець і буде наш початок,
Ми во Славу Твою й всіх Богів
Обіцяємо, що більш мовчати
Ми не будем й знищим ворогів.

Хай Перун стрічає і проводить,
До прекрасних, дивних, райських лук
Всіх, віддавших тіло в час знегоди
За Свободу, яко Твій онук.

О, Всевишній! Твоє Світло Правди,
В нас існує і ламає мур.
Він стоїть як наслідок той зради,
Що призвела до страху й тортур.

Ми, Свароже, Славимось, Радієм,
Що постали як Найвищий Рід!
Твоє Вічне Світло в душі сієм,
І вітаєм зранку Сонця схід!