Дерева, станьте голосом Його
В мовчанні світла, запахом і тілом.
Повідайте: спочатку був Вогонь,
А потім — світу безпросвітність біла.
Повідайте вустами, до зими
Прикутими, про безперечність літа,
Про нерозривність світла і пітьми,
Про нерозв’язність яблука і цвіту
І про безвинність снігу на бруньках...
Всім, хто чекає, ранком золотавим
Повідайте: хода Його легка,
І під ногами виростають трави...