Зо дна Дніпра
Світанням загравних лун,
З душі, з народу глибини
Хай встане Бог Перун!
…Народе мій,
О, зрозумій,
Вину, твою вину –
Віру святу,
Міць лицарських натхнінь,
Душі твоєї грім співучий,
І Сонця зов до зір блискучих,
Живого духа всемогучість
Ти кинув у Дніпра глибінь.
І від тоді
Вона живе немов на дні
Дніпра,
Проміння триясна душа!
…Зо дна Дніпра,
Із глибини,
З народної душі…
Із праядра Буття,
Немов зо дна Дніпра,
Тебе пробуджую,
Тебе воскрешую
В душах синів-героїв
До боротьби нової!
Із святості, із мрій,
Зі згарищ, із прагнень Героїв усіх,
З прабожої вічності дна
Піднімем Бога Перуна!!!