Хто визволився сам, той вільним буде
(Леся Українка).
Юнко і юначе, маєш рідне віно,
Тож не гнись в поклонах пред чужим. Затям:
Тільки перед матір’ю станьмо на коліна
Й тільки перед батьком: бо дали життя.
Славимо ми Сонце, тож до нього руки
Зводимо: долоньки – від душі й увись.
Защемить у серці на Даждьбожих Луках…
Нас чуже гнітило, з Рідним – піднялись.
Прабатькíвську віру бито, та не вбито.
Це – найбільше диво з див і щастя – з щасть.
Просто неможливо Рідне не любити.
Прозрівай, дитинко, й Рідне захищай!
(Любов Сердунич, 11 015 р. Д.)
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira