Зросло це зерно людям на добро!
Вродила наша пшениченька
і велика, і рум`яна, і духмяна.

Звали-позивали нашу пшениченьку
у Царгород побувати,
На княжий бенкет пирувати
З князями, з боярами,
З праведною гречкою,
З праведним вівсом,
Із золотим ячміньом.
Ждали пшениченьку, дожидалися
біля кам`яних воріт поклонялися,
Зустрічали нашу кашу з почетом,
Стелили столи золотим посудом.
Все князі та бояри,
Садовили нашу кашу
За дубовий стіл пир пирувати,
Добру Долю прикликати.
Приїхала наша каша і до нас на гостину,
Просимо кашу до нас на капище,
на наше требище!
Богам на славу, а нам – українцям
на щастя, на здоров`я, на многі літа!
(Народна, реконструкція)

Теги:
Джерело: З книги "Правослов. Молитви до рідних богів"

Схожі статті

  • 03.12.2017
    587

    Жертви іншої як хліби, немає.
    А ще виноград, і мед, і зерно
    Даємо до молінь

    ...

Медіа