Саджаючи паску у піч, господиня читає молитву:
– Свята пасочко, будь велична і красна, як сонце, бо сонцю тебе печемо. Хай усі (перераховуються родичі й члени родини) будуть здорові. Щоб діти так швидко й красно росли, як ти ростеш. Світи нам, паско, як світить сонце святе, щоб хліб на ниві був такий багатий, величний, як ти велична.
Коли готують паски (або на Великодень, коли їдять крашанки), то шкаралупу від яєць несуть до річки й пускають на воду, приказуючи:
– Плиньте, плиньте в рахманські краї і сповістіть рахманам про їхній Великдень!
За повір'ям, шкаралупи мають через двадцять п'ять днів (при шестиденці – на 21-й день) доплисти до рахманів і в такий спосіб оповістити їх, що воскресла природа і сонце.