Молитва Анта Сівака

До Рідних Богів Браття! Діти кореня Ареєвого! Під високим небом, на рідній землі станемо в коло, плече до плеча й вшануємо Богів дідніх, Богів рідних! 

Семиргале, Вогне Божий! Підхопи наші слова й дари й донеси в Праву, аби бачила Родина наша, в Праві суща, що тримаємось ми покону діднього і пам’ятаємо ще, що ми – Діти Божі!

Я, Інґвар, син Всеволода, кореня Ареєвого онук Дажбожий заради честі і слави, і Правди Божої від себе, від родини своєї, від землі Тернопільської і від всіх Дітей Божих стаю перед Богом, попід небом, на землі – кличу Рідних Богів! Боже, бережи Дітей Своїх і Землю нашу святу! Слава!

Ми – діти Ареєві, онуки Дажбожі! 
Ми кров від крові Божої, 
ми плоть від плоті Землі рідної! 
Станемо ж з відкритим серцями й чистими думками 
перед лицем Богів Дідніх 
і восславимо Старших Родичів, у Праві сущих!

Батьки наші й прабатьки! 
Матері й праматері! 
Всебатько Твореного Богом Сварог! 
Всематір Сущого Лада! 
Дідо наш Дажбог! 
Прамати наша Земля! 
Батько наш Арей! 
Зійдіть у коло наше!

Благословіть нас, дітей кореня свого! 
Благословіть землю, що нас тримає, 
воду, що нас живить, 
і дерево, що дарує нас плодами своїми,
вогонь, що нас гріє, 
і камінь, що нас обороняє, 
повітря, що повнить груди наші, 
і кров, що тече в жилах наших, – 
кров Дажбожу, кров рідну!

Від мене __________, сина/дочки ___________ кореня Ареєвого, від родини моєї, 
від громади землі (тернопільської, київської, української, галицької…) 
прийміть з пошаною і любов’ю, 
Боги Рідні і Пращури, в Праві сущі!

Славимо Іпостасі Божі, в Древі Рода сущі, що світами й долями керують:

• Дажбогу, Діду нашому, Творчій Силі Бога, з чиїх рук виходить все, що є в Сущому, - Слава! 
• Лелі, юності й стремлінню Сущого, що дарує прагнення жити, кохати й пізнавати світ, - Слава!
• Світовиду, Хранителю Сущого, в чиїх долонях Світ Божий перебуває від творення й до завершення буття, - Слава! 
• Мокоші, з чиїх рук тече полотно Вічного Буття Дітей Божих, - Слава!
• Радогосту, що стирає з лиця Сущого все негідне і неналежне, - Слава!
• Марі, що відділяє зерно від полови, гідне від негідного, досконале від недозрілого, - Слава!

Ми – нащадки Божі на землі, 
бо ж в наших жилах тече Кров Дажбожа! 
На цій землі, призначеній нам Дажбогом,
в цьому місті, що було зроджене як місце сили Дажбожої, 
ми звертаємося до свого Діда Божого 
з щирим покликом: 
сповни наших братів і сестер по крові своєю життєдайною силою, 
пробуди в них голос Крові рідної, 
об’єднай в одну велику родину – 
де брат підтримує брата, 
де свій стоїть за свого, 
де кожен готовий простягнути іншому дружню руку. 
Дай нам мудрості зберегти свою країну від розбрату. 
Дай ясного розуму зробити крок до ладу. 
Підтримай у прагненні відкинути нерішучість і лінь, 
аби із полум’ям в серцях 
ми очистили свою землю 
від бруду й брехні, від підступів і злодійства. 
Слава Дажбогу навіки!

Слава тому, 
від кого пішли роди Дітей Божих 
на землі, Дажбогом дарованій, -
Батьку нашому Арею, сину Дажбожому! 
Він веде нас крізь тисячоліття до перемог! 
Він зберігає й примножує Рід наш у вічності! 
Він присутній у кожному подиху нашому 
й у кожному ударі серця! 
Батькові Арею – шана!

Предки дали нам Кров. 
Предки дали нам Землю. 
Предки дали нам Віру.

І Предки дали нам відповідальність за Суще. 
Тож не відступімо від обов’язку й будьмо гідні цих Божих Дарів!
І хай буде по слову цьому!

Слава Роду нашому! Слава навіки!