Поряд з нами жила баба Ганка - так їі ще в дитинстві назвали, і це сформувало її характер.
Я малим не раз приходив до ї внука - свого однокласника Дмитрика і з цікавістю слухав, як баба молиться перед величезним іконостасом, раз по раз визираючи у відчинене вікно, за яким поралася ціла череда курей:
- їжі їси на небесі ... куди ви лізете, кляті.. . їжі ... Агуш! .. . їси .. . а щоб ви поздихали всі ... їжі ... тьху, та не щіпай ти хліб, паскуднику, відріж ножем .. . діва Марія і всі святі .. . знову полізли на грядку, та вижени ж їх, капосних, Мицьку ... помилуй мя, рабу твою, Господі, і ізбаві от болєзні і всячеського зла ... я кому сказала, Мицьку, нечестивцю, вижени їх, бо випорпають весь мак ... і нинє і прісно і вовєкі веков... зараз дам паска по задниці. Амінь.
Коментувати це бабине молитвовиробництво, мабуть, зайве. Як сприйме його бабин Господь і яким буде результат, гадати не доводиться Але я вже тоді зробив для себе висновок: людина повинна розмовляти з Богом мовою власної душі, зрозумілою для самої себе, а не чужорідними словами, які можна завчити, як звичайну абракадабру, не вловлюючи в них власне суті. Уявіть собі, що ви завчили напам'ять якусь фразу китайською чи ефіопською мовою, і вас запевнили , що це і є молитва. А може ця фраза є найпохабнішим у світі матюком, який ви посилаєте на небеса?
Що стосується самої молитви, то я, трохи підрісши, висловив бабі Ганці з цього приводу свою думку, сказавши, що до Бога треба звертатися від власного імені і власними словами, які йдуть з глибини серця,а не зазубрювати канонічний текст, створений в минулі віки церковними ієрархами на замовлення власть імущих, куди вкладено зміст, абсолютно чужий сьогоднішнім прагненням і уподобанням нашого народу. За синів великомучеників нашої рідної України, за їі, тобто наших святих треба молитися, а не хто-зна за кого, говорив я бабі Ганці. І ця молитва повинна бути справжньою, істинною і щирою, своєрідним криком душі до свого Бога.
О, Рідні Боги, світлі і високі,
Я вдячний вам за дні минулоплідні,
За ваші безкорисливі уроки
Робити вчинки, славних Предків гідні.
Благословлять ви вчили кожну днину,
Слова, що йдуть із серця говорити,
Хорошу ощасливити Людину,
Добро на цій святій Землі творити.
у вас прошу привіту цьому дому,
Здоров'ям всю рідню облагодійте,
Із мого тіла виженіть утому
Й натомість Живою безсмертною налийте.