Ніч пролетить, і потому торжество починається Богу,
Що вказівками своїми наші межує поля.
Термін! Ти камінь чи пень, іще древніми в землю заритий,
В образі тому чи іншому видно божественний лик.

З різних боків сусіди тебе прикрашають вінками тугими,
Дарують букети квіткові, приносять і два пирога.
Вівтар твій спорудять і в посудині з глини селянка
З родинного вогнища свого дарує тобі пломінець.
Рубають старійшини дрова й кострище спорудять високе,
У землю тверду навколо кілочки вбивають тоді.
Як тільки сухою корою роздмухають полум`я перше,
Хлопчик підносить до вогнища в кошику повно плодів.
Тричі плодами, коли вдовольнилось вогнище,
Дівчинка в сотах туди мед припідносить густий.
Інші тримають вино і в огонь ще потроху вливають.
Шле їм вітання з молитвою в білих сорочках юрма....
Кров`ю забитої вівці окропляється Термін рубіжний
(Він дозволяє ще в жертву давать поросят).
Юрми наївних селян торжество відправляють в пошані,
Термін священний, тобі заспівають хвалу.
Термін, межуєш собою міста, і народи, і царства,
І без тебе за ниви сварився би завжди народ.
Ти непідкупний, тебе не спокусять ні гроші, ні слово,
Вірний ти сторож границь, що позначив Закон.
Якби в древності ти Тереатськую землю граничив,
Триста би доблесних тіл в прах не пощезли б тоді,
Ми серед купи мечів не читали би Отриада ім`я,
О, скільки горя тоді дав ти вітчизні своїй!
Знаєш, як сталося те, коли будували наш Капітолій?
Термін по волі Богів в храму кордони ввійшов.
І як переказу слово гласить, серед Божого храму лишився,
Разом з Юпітером в храмі знаходиться він.
Та й дотепер над собою, щоб зоряне небо він бачив,
В храму покрівлі йому прорубали вікно.
Термін, позбувся тоді ти навіки рухливості волі,
Й постійно стоїш там, де заритий колись.
Як попросить сусід, ніяких йому скидок не зробиш,
Щоб не сказали, що людям даєш переваги над Богом.
Плугом  зачеплять тебе – ти сусіду нагадуй постійно:
„Це кордони твої, далі – чужа вже земля”.
В полі дорога веде до лаврентських маєтків,
Ці поля полюбились вождю із дарданських земель.
Там від столиці, що шоста, Терміналій святкується камінь,
В жертву приносять йому чрева невинних овець.
Інших народів земель вже позначені точно границі,
Римської ж держави межа – круга земного кінець.
(Лосєв А.Ф. Антична міфологія.
Переклад українською Г.Лозко)

Теги:
Джерело: З книги "Правослов. Молитви до Рідних Богів"

Схожі статті

  • 05.01.2017
    5574

    Батьку Громовиці, Перуне Великий благаю Тебе! Стань посеред нас і прийми дари наші, якими ми

    ...
  • 28.03.2016
    3213

    Земле рідна,
    Мати-Годувальнице,
    З Тебе виходимо Малими і безпорадними,
    Під

    ...

Медіа