Замовляння весни

Веснонько-щедрівочко, прилетіла ластівочка. Веснонько-весно, що ти нам принесла? Ми тебе спрагло чекали і глибокої осені, і лютої зими. І ти приходила. Приходила на день чи навіть на тижні. І теплими вітрами, і лагідними днями, і тихими місячними ночами. Та ось ти прийшла остаточно. Прилетіли з вирію пташки, заспівали, защебетали радісним оркестром, який тішить душу та несе серцю мудрий голос споконвічної гармонії природи.

Веснонько-весно! Не докучай нам затяжними набридливими за зиму морозами, негодами та насурмленим небом. Пошли нам благодатної погодоньки, щоб ми виорали та заволочили, посіяли та посадили вчасно. Щоб вродило рясно. Щоб світило сонце у кожне віконце. Щоб врунились полялани, буйно цвіли сади, зеленіли пагорби, городи. І стариці від теплої та чистої водиці. Щоб співало небо, щоб у ратая-хлібороба ручки та ніжки не боліли й трішки. Щоб не поглинала наші легені немічна втома. Щоб вони наливалися свіжим, настояним на запашних трунках, цілющим повітрям. Щоб дихалось нам легше і від нових людських законів. Щоб не обскубували, не докучали і не оббирали нас загарбницькі податкові пазурі. Щоб ми могли підвести чоло до неба і нарешті сказати на повен голос: слава тобі, земле рідна, слава тобі, Києве, столице наша. Ти акумулюєш і друкуєш людські закони, за якими можна не животіти, а розправляти ра-мена, випростовуватись і... жити. Жити, жити, жити! Для себе, дітей, онуків та правнуків. Для рідної землі, світу та Всесвіту.
Веснонько-весно! Як повертаєш ти зелені шати природі, як несеш ти їй тепло і життя, так неси і нам, людям, здоров'я, сили, творчу наснагу, віру, надію, любов, доброту, щастя. Ми тебе чекали, як красуню у віночку. Молодою, вродливою, чепурною, уважною господинею матінки-природи. Принеси в обору ягнятко, у світлицю – дитятко.
Пошли ж нам і дощику густенького, погодоньки сонячної і тепла, тепла, тепла. Щоб лелеченьки прилетіли, щоб соловеєчки раділи, щоб ластівки щебетали, щастя й радощів нам бажали.

Чарівна уквітчана весно! Запрошуємо тебе господинею до нас на поля та лани, до садків та городів. На луки та сіножаті. До кожної світлиці та теплиці, у кожну обору та до кожного двору. Неси нам буйну радість весняну, неси нам радісні турботи та клопоти і не неси нам набридливої сльоти. Іди, іди, дощику. Світи, світи, сонечку. Линьте, вітри теплі південні. Несіть хмарки дощові. Хай росте жито-пшениця та всяка пашниця. І горох, і овес до зерна увесь. І вишеньки, і грушечки, і морквочки, і петрушечки. Повні циці молоціці, повні річеньки водиці. Ой веснонько-панно, як земля наша рахманна. Що ж ти нам принесла з вирію? “Принесла я літечко і зеленеє житечко, і цілющу травицю, і холодну водицю.”