Освітня стратегія України - основа розвитку націогенезу і культурогенезу українського народу

Голець М.І., Голодняк О.М, Паламар Л.М.

Духовнiсть людини, безперервнiсть еволюцiї її бiологiчного органiзму визначатиме стратегiю поступу матерiальної i духовної культури народу.

Бiологiчна еволюцiя людини зумовлена безперервною еволюцiєю нервових тканин, розкриттям резервiв органiзму, запасiв перемiнної енергiї на земнiй поверхнi (науковi дослiдження Д. Дана, В.І. Вернадського, С. Подолинського, І.О. Сiкорського) [2; 4, 8, 19].

Космiчнi i планетарнi передумови еволюцiї розумного життя на планетi Земля висвiтлюють безмежнi перспективи розквiту земної цивiлiзацiї у Ноосферi Землi i Всесвiту. Одним з найважливiших резонансних iмпульсiв духовного розвитку людини, її бiологiчної еволюцiї виступає мова, що творить освiтнiй простiр народу i оберiгає святинi антропологiчних типiв людей рiзних рас i народiв i є вiдповiдно основою розвитку нацiогенезу i культурогенезу українського народу. Континуум зовнiшнього i внутрiшнього космосiв людини i Галаксiї (сонячної системи) передбачає розквiт земної цивiлiзацiї за умов iснування бiологiчних та соцiальних факторiв еволюцiї людини на новiй стадiї антропогенезу. Бiологiчну еволюцiю людини не може замiнити еволюцiя матерiальної культури (досi так вважали творцi теорiї антропогенезу).

Потужним резонансом еволюцiї українського народу, його нацiогенезу i культурогенезу є українська мова. Українська мова є мовою мiжнародного спiлкування поруч з англiйською, росiйською та iншими мовами планети. Вона еволюцiонує разом з земною цивiлiзацiєю – удосконалюється її внутрiшня структура (переважно фонетика i лексика). Провiдну роль у розвитку фонетичної будови мови вiдiграє природний синтез за допомогою голосового апарата людини рiзних октав свiтлозвукового випромiнювання Усесвiту.

Свiтлозвукосприймання бiосфери i людини – стратегiя розвитку життя у свiтi Безмежжя. Наше стратегiчне завдання у процесi еволюцiї розумного життя полягає у розвитку здатностi бiосфери й людини не лише сприймати свiтло i звук, а й навчитися бути свiтлоносними – синтезувати i випромiнювати свiтло у Всесвiт. Свiтловипромiнювана людина – початок нової ери у Всесвiтi. Це буде ера Свiтонiї i свiтлоносно- стi Всесвiту. Чим бiльше енергiї ми використовуємо, тим напруженiший супротив Усесвiту. Ми нестимемо в Усесвiт свiтло! Коло пожирання енергiї розiмкнеться бо людина сама стане свiтлоносною! Символ самопожирання – Змiй, що кусає сам себе за хвiст, стане легендою минулих вiкiв. Краса сприймання звукiв i свiтла переросте у красу свiтловипромiнювання. На вищих щаблях розвитку живих органiзмiв, бiологiчної еволюцiї людини розiв'ється свiтлоносна сутнiсть. Народженi свiтлом – народжуватимуть свiтло. Ідеалом виховання постане свiтлоносна людина – Ното ап§е1iсш , людина-ангел з чистим серцем, твердо установлена в iстинi. Ното ап§е1iсиз согсiо – пiгагуа-пагЬпа (людина ангел – серце – золотий зародок Брагми).

Українська мова i Космос невiддiльнi в еволюцiйному розвитку. Космос еволюцiонуватиме у свiтлоносному ореолi свiтлозвуковипромiнювання. Всi замисли розквiту космiчного життя здiйсняться у словi i пребудуть у вiчностi завдяки його свiтлосяйнiй сутi.

Твори Володимира Вернадського «Бiосфера», «Научная мысль, научная работа, научные истины», Сергiя Подолинського «Праця людини i її вiдношення до розподiлу енергiї» поставили перед людством глобальне завдання: виявити ступiнь сприймання бiосферою планети Земля свiтлових i звукових випромiнювань Усесвiту [4–20].

Володимир Вернадський стверджував, що iз 40 октав вiдомого людству космiчного випромiнювання бiосфера Землi сприймає лише чотири з половиною октави; з них чотири червоного спектру i пiвоктави ультрафiолетового.

Вища Материнська школа – Інститут виховання серця займається проблемою розкриття резервiв органiзму людини та розширення спектру сприймання космiч- ного випромiнювання шляхом розвитку фонематичного слуху людини на вищому рiвнi нервової органiзацiї. Створено за зразками вокалiзованого письма санскриту (мови Вед) алфавiт нового типу за природою виникнення звукiв у голосовому апаратi людини [9].

Створено проект доктрини освiти Русi- України XXI–XXX столiть де поставлено одне з найголовнiших завдань перед науковцями i учительством України: навчати дiтей високому ступеню сприймання духовних вiбрацiй та свiтлових i звукових випромiнювань Усесвiту з метою виховання здiбностей для розвитку власної здатностi випромiнювати свiтло розуму. Бо як сказав наш український фiлософ Григорiй Сковорода «Ви є свiтло миру, Ви є Сонце».

Запитаймо у себе: якi октави свiтла i звукiв Усесвiту здатний сприймати наш органiзм, наше серце i яким чином ми зможемо розвивати у собi здатнiсть випромiнювати свiтло? Ось один iз шляхiв пошуку – свiтло регенерується в нервових клiтинах серця людини; свiтловий промiнь зростає в нервових клiтинах у безлiч разiв i розвиває нервову клiтину (за дослiдженнями психолога І. О. Сiкорського дитина раннього вiку в пошуку свiтла, що розвиває насамперед нервовi клiтини зорового нерва i провiдних нервових шляхiв серця) [23].

Ми оповiмо про красу свiтлопiснi Космосу у колискових пiснях матерiв України, у героїчних думах кобзарiв i навчимося заодно витворювати свiтло у власному серцi. Ми звернемось до української мови – мови рiдного народу, мови матерiв, батькiв. Українська мова, виношена впродовж тисячолiть, є мовою нашого мислення, мовою сходження у Безмежжя космiчних просторiв. З особливою увагою поставимось до фонетики української мови, бо вона є одним з наймогутнiших досягнень земної цивiлiзацiї.

Бiльшiсть звукiв української мови є голосними. Упродовж тисячолiть завойовники нашого народу намагалися спотворити граматичнi основи української мови i викреслити голоснi звуки i голоснi фонеми та замiнити їх приголосними звуками. Порiвняльний аналiз кiлькостi голосних фонем в деяких мовах свiту показує: англiйська мова – 25; нiмецька – 17; українська – 6. Яка тут може бути iсторична справедливiсть? За сучасною теорiєю фонетики української мови, бiльшiсть голосних звукiв нiбито занепали, «оглушились».

Чгандогья Упанiшада, прадавня пам'ятка усної творчостi орiїв з долини Днiпра, суворо застерегла прибiчникiв пiтьми вiд «оглушення голосних» [30]. Голоснi звуки названi нашими предками в Чгандогья Упанiшадi звуками безсмертя, а приголоснi звуками смертi. А Індра, символ еволюцiї, пiднiмає голову з осяяним вiнцем бiосфери до небес мовою голосних звукiв [30]. Прадавня iсторiя ведичних часiв засвiдчила, що був час коли Індра схилив голову i впав на землю. Постає запитання: може це був колапс бiосфери, згасання її осяйного вiнця?

Людина – носiй iмунних сил єдиного життя в бiосферi багатьох живих свiтiв i водночас є однiєю з вищих ступенiв життя в нiй. Розквiт космiчних органiзмiв, бiологiчного органiзму людини здiйсниться завдяки розвитку мови – резонансного iмпульсу еволюцiї.

Над цiєю проблемою працює група науковцiв Вищої Материнської школи – Інститут Серця України ( проголошений 21 листопада в 1997 роцi у Київському мiському будинку вчителя).

Науковцi Вищої Материнської школи – Інституту Серця України розробили проект освiтньої стратегiї України: «Доктрина освiти. Русь-Україна XXIЉ–XXX столiть».

ПРОЕКТ ДОКТРИНА ОСВІТИ. РУСЬ-УКРАЇНА XXI–XXX СТ.

Нацiональна доктрина освiти Вищої материнської школи – Інституту Серця України стверджує, що: «Доктрина освiти. Русь – Україна XXI–XXX столiть» – багатовiкова стратегiя розвитку освiти. Вона запропонована для нинiшнiх i майбутнiх поколiнь української нацiї. Україна, як правдавня колиска людства, спадкоємниця культури рiдного народу, сучасної високорозвиненої української мови, спроможна витворити модель стратегiї освiти в iм’я розквiту етно – нацiогенезу, культурогенезу українського народу. Внаслiдок iсторичних обставин багатовiкового поневолення, вiдсутностi концепцiї побудови нацiональної держави в сучаснiй Українi склалася ситуацiя вiдчуження народу вiд власної культури. І тому, вважаємо за необхiдне визначити особливi заходи для захисту української нацiї з утвердженням гарантованих прав створення самостiйної громадської системи освiти.

Однiєю з головних причин кризового стану освiти i культури в Українi вважаємо застосування насилля над духовною суттю i бiологiчною природою дитини:

• функцiонування освiтньої системи з елементами насилля у використаннi сугестопедагогiчних технологiй, елементiв сугестивного впливу на дитину за допомогою навiювання (внушання), прямого втручання в свiдомiсть дитини поза її волею i свiдомiстю ( деякi програми для дошкiльникiв, експериментальнi навчальнi програми середньої загальноосвiтньої школи, вищих навчальних закладiв);
• недоброзичливого ставлення до немовлят в пологових будинках упродовж десятилiть iз позбавленням годування материнським молоком з першої пiвгодини життя (Спiльна заява ВООЗ/ЮНІСЕФ. Десять принципiв успiшного грудного вигодовування);
• неконтрольованого втручання в хiд генетичного розвитку нацiї протягом XX ст. за допомогою застосування схем iмунiзацiї немовлят, дiтей дошкiльного та шкiльного вiку проти рiзних збудникiв хвороб. Зокрема, викликає занепокоєння лiкарiв педiатрiв, iмунологiв схеми щеплень з першого дня життя вакциною проти гепатиту В та протитуберкульозною вакцинацiєю (БЦЖ) дiтей у пологових будинках у збiльшенiй дозi в 2,5 рази – 0,05 мг на 3–5-й день життя немовляти починаючи з 1996 року (проший ранiше встановлених норм вакцинацiї БЦЖ 0,02 мг на 5–7-й день життя в 60-тi роки XX ст.).

Збiльшення дози вакцинацiї БЦЖ для немовлят України з перших днiв життя призводить до змiни генiв комплексу НLА, створює синдром iмунодефiциту (СНІД) i становить пряму загрозу природному, генетичному розвитку нацiї, що може призвести до незворотних змiн генофонду європеоїдної раси i всього людства.

Стратегiя освiти охоплює надбання освiтньої справи минулих поколiнь, сучаснi досягнення та прогностичнi задачi поступу:

1. Створити миротворчу модель освiти «Україна XX–XXX ст.».
2. Органiзувати нову генерацiю шкiл у просторi сiм'ї, родини, громади, регiону, України.
3. У процесi розквiту нацiогенезу, культурогенезу вiдродити нацiю, що вшановує iєрархiю Учителiв України, людства, Усесвiту i вчиться впродовж життя.
4. Створити освiтнi громади i братства за мiсцем навчання i проживання.

Головна мета:

1. Створення нацiональної держави Україна i формування в нiй високоосвiченого громадянського суспiльства.
2. Створення умов для виховання особистостей як свiдомих громадян, патрiотiв нацiональної держави Україна, здатних здобувати високий ступiнь освiченостi, застосовування знань на благо Вiтчизни.
3. Забезпечувати взаємозв'язок поколiнь, що оберiгають i примножують iсторичну наступнiсть i розвиток нацiональної культури.

Прiоритетними напрямами розвитку освiти вважаємо:

1. Утвердження розквiту органiзму людини та ненасилля над духовною суттю i бiологiчною природою людини.
2. Захист i розвиток сiльської цивiлiзацiї в Українi.
3. Конгруентнiсть (сумiщуванiсть) державної i громадської системи освiти Украї- ни.
4. Інтеграцiя освiти в Українi в свiтовий освiтнiй простiр на засадах любовi й братерства Учителiв Серця.

Видiляємо найголовнiшi завдання стратегiї освiти Русi-України XXI–XXX ст:

1. Забезпечити всебiчний гармонiйний розвиток родини; звiльнити родину вiд iдеологiї брехнi й очевидностей – на основi вчення дiйсностi творити в родинi радiсть буття. У кожнiй сiм'ї Русi-України на кiнець XXI ст. не менше четверо дiтей з подальшим зростанням дiтей у сiм'ї до фiзiологiчних можливостей жiнки-матерi та еволюцiйного розквiту людства.
2. Забезпечити високий рiвень освiченостi дiтей школярiв українських нацiональних загальноосвiтнiх початкових шкiл. Наблизити українську нацiональну початкову школу до умов сiмейного виховання iз збереженням генотипу i архетипу українцiв. Передавати дiтям навички i вмiння народних ремесел та сакральних знань народного побуту i життя.
3. Створити українську нацiональну школу-собор – загальноосвiтню, музичну та художньо-образотворчу школу. Гарантувати (юрид. мовою – фiнансувати) за рахунок освiтнiх громад, держави – найвищий рiвень духовно-iнтелектуального розвитку. З цiєю метою гармонiйно iнтегрувати в загальноосвiтнiй школi гуманiтарнi та природно-математичнi курси навчання на основi українознавства та українознавчих студiй вивчення навчальних предметiв.
4. Створити українську вищу школу з безкоштовною формою навчання – унiверсуум вiри, знань i досвiду. Забезпечити вищу школу високодуховним рiвнем освiти на засадах працелюбностi, самодостатностi i самоокупностi. Студенти української вищої школи – знаттєлюби i працелюби, бо допомагатимуть батькам i суспiльству. Сльоза вiри й зiркiсть знань i досвiду вищої школи унiверсууму на основi всiх тез українознавства та свiтового досвiду вiтчизнознавства.
5. Побудова систем громадської i державної нацiональної освiти Ш тисячолiття в Українi – континуального мосту зовнiшнього i внутрiшнього Космосiв людини i Га- лаксiї iз збереженням антропологiчного типу українцiв у поступi етно-, нацiогенезу i культурогенезу.
6. Розвиток української мови – еволюцiйного рушiя i осердя вiчних iстин i духовностi України. Українська мова – пiсня Радостi Усесвiту. Голець М. І., Голодняк О. М., Паламар Л. М.,
7. Створення нового зразка нацiональної школи – Храму радостi, пiзнання краси, гармонiї з Уселюдством. Виховання Учителя Серця, Характерника, Рiшi.
8. Створення нової галузi педагогiки – галаксикопедагогiки. Галаксикопедагогiка – загальна педагогiка людини, нацiї та її виховання в iєрархiї органiзмiв Сонячної системи (Галаксiї). Предмет галаксичної педагогiки: всi живi органiзми Галаксiї (рослини, тварини, люди, суспiльнi органiзми, космiчнi органiзми Всесвiту i будь якi органiзми всiх рiвнiв розвитку).

З метою реалiзацiї всiх цих завдань видiляємо етапи побудови моделi освiти III-го тисячолiття:

• I етап – XXI ст. Нацiональна система освiти державна i громадська на основi конгруентного (сумiщуваного) спiвiснування державної i громадської системи освiти. Виховання Учителя Серця. Принципи виховання – сатьяграхi – крiяшактi. Ідеал виховання – збереження антропологiчного типу українця – людини з чистим серцем (крiяшактi). Школа радостi – у класi є 15 учнiв. Очищення школи вiд насилля в педагогiцi: навiювань i гiпнотичних впливiв вчителя.
• ІІ етап – XXII ст. Нацiональна система освiти вiльного усвiдомлення досвiду рiдного народу, людства. Виховання Учителя Серця. Принципи виховання: сатьяграхi i крiяшактi (вiд. санскр. настiйний пошук iстини i чистота серця). Ідеал виховання – збереження антропологiчного типу українця – людина з чистим серцем, твердо установлена в iстинi ( вiд. санскр. стхiта – праджня). Школа радостi – 10 учнiв у класi.
• III етап – XXII–ХХV ст. Нацiональна кордоцентрична система освiти. Виховання Учителя Серця. Школа радостi – у класi 8 учнiв. Принципи виховання: сатьяграхi i крiя- шактi (вiд. санскр. настiйний пошук iстини i чистота серця). Наскрiзна освiта: вiд серця батька, матерi, вчителя до серця дитини. Ідеал виховання – збереження антропологiчного типу українця – людина з чистим серцем, твердо установлена в iстинi (вiд санскр. стхiта – праджня) Ното зарiепз согсiо (Людина розумного серця). Школа радостi – у класi 8 учнiв.
• IV етап – ХХVІ–ХХVШ ст. Нацiональна кордоцентрична система освiти. Виховання Учителя Серця. Школа радостi – у класi 8 учнiв. Принципи виховання: сатьяграхi i крiя- шактi (вiд. санскр. настiйний пошук iстини i чистота серця) задiянi в процес поступу етно-нацiогенезу, культурогенезу. Ідеал виховання – збереження антропологiчного типу українця європеоїдної раси – людина з чистим серцем, твердо установлена в iстинi Ноmо angе1iсus – согdо (людина з серцем ангела).
• V етап – XXIX–XXX ст. Нацiональна кордоцентрична система освiти. Виховання Учителя Серця. Школа радостi – у класi 8 учнiв. Принципи виховання: сатьяграхi i крiя- шактi (вiд. санскр. настiйний пошук iстини i чистота серця), задiянi в процес поступу етно-нацiогенезу i культурогенезу. Ідеал виховання – збереження антропологiчного типу українця європеоїдної раси – людина з чистим серцем, твердо установлена в iстинi Ноmо angе1iсus – согdо – hiгаnjа- hагbhа (людина з серцем ангела – золотий зародок Брагми – санскр.).

Доктрина освiти Інституту Серця України «Русь-Україна XXI–XXX столiть живе i дiє. Науковцi Материнської школи, Вищої Материнської школи – Інституту Серця України, розробили i впроваджують навчальнi програми з урахуванням найкращих досягнень педагогiки (нейропедагогiки), психологiї, математики, нейрофiзiологiї, нейробiологiї та iнших наук. Стратегiя розвитку освiти забезпечує:

• спадкоємнiсть поколiнь свiдомих патрiотiв громадян нацiональної держави Україна, здатних до гармонiйного спiвжиття в суспiльствi;
• виховання бережливого ставлення до iсторичної i культурної спадщини України, поширення i розвиток нацiональної культури;
• спадкоємнiсть рiвнiв i ступенiв нацiональної освiти;
• формування культури миротворчостi, спiвпрацi з уселюдством; 
• формування цiлiсного свiторозумiння й наукового свiтогляду, розвиток культури мiжетнiчних стосункiв;
• унiверсальнiсть i безперервнiсть освiти протягом усього життя людини;
• органiзацiю систем освiти на громадському i державному рiвнях та вiдродження традицiй громадських закладiв освiти (братських шкiл, Києво-Могилянської i Острозької академiй, народних шкiл для дiтей i дорослих);
• органiзацiю навчально-виховного процесу для групи основних предметiв у якостi освiтнiх галузей на основi стандартiв свiтового класу;
• органiзацiю та виконання нацiонально-освiтнiх завдань у сiльських i мiських громадах, братствах за мiсцем навчання i проживання.

Лiтература:

1. Алтухов Ю.П., Бланк М.Л. Генетическая динамика популяционных систем, представленных малыми субпопуляциями: Аналитическое моделирование и численне результати //Генетика. –1999. –Т.35, №11.–С. 1572–1584.
2. Аршавский И.А. Очерки по возрастной физиологии. – М., 1987. – 476 с.
3. Бехтерев В.М. О значении органов равновесия в отношении развития наших представлений о пространстве // Избр. соч. – М.: Медгиз, 1954. – С. 120–153.
4. Вернадский В.И. Научная мысль, научная работа, научные истины // Размьшления натуралиста. – М.: Наука, 1977. – С. 14–142.
5. Высшее образование в XXI веке: подходы и практические меры (ЮНЕСКО, Париж, 5–9 окт. 1998 г.) // Аlmа matег. – 1998. – № 11. – С. 3–9. Вольф Н. В. Главные различия межполушарного интерференционного взаимодействия при запоминании речевой информации // Журн. Нервной деятельности. – 1998. – Т. 48, вып. 3. – С. 551–553.
6. Гавп Р. Психологiя дитини / Пер. з нiм. Л. І. Колесниченко. – X., – 106 с.
7. Гримм Ганс. Основи конституциональной биологии и антропометрии: Пер. с нем. – М.: Медгиз, – 1967. –291 с.
8. Голець М.І. Граматка для малят // Початкова школа. – 1994. – №5. – С.38–40.
9. Голець М.І. Етика матерi i дитини. – К.: Вища школа, – 2005. – 159 с.
10. Голець М.І. Здоров'я дiтей України в просторi медико-бiологiчної i валеологiчної освiти // Українознавство № 2. – С.122–124.
11. Закони України: В 18 т. /Інститут законодавства ВР України. – К., –1996. – Т. 1: Закон України «Про освiту». – 463 с.
12. Кон И.С. Ребенок и общество (Историко-энографическая перспектива). – М.: Главная редакция восточной литературы изд-ва «Наука», – 1988. – 270 с.
13. Концепцiя педагогiчної освiти // Інформацiйний збiрник Мiнiстерства освiти України. – 1999. – № 8. – С. 9–25.
14. Крайг Гревс. Психология развития. СПб: Пи- тер, – 2000. – 992 с.
15. Освiта: Україна XXI ст. – К.: Компас, – 1994. – 72 с.
16. Основи психологiї i педагогiки. Навчально- методичний посiбник. / О. В. Скрипченко, Бушай І. М., Скрипченко Л. О. – Чернiгiв: ВК «Деснянська правда», – 2001. – 120 с
17. Паламар Л. М. Функцiонально–комунiкацiйний принцип україномовної особистостi. К., –1997. Вид. «Українська залiзниця». – 236 с.
18. Паламар Л.М. Мова дiлових паперiв. – К., 2008. Алерта. – 315 с.
19. Подолинський, Сергiй. Праця людини i її вiдношення до розподiлу енергiї. Ж .Слово № 4–5.– 1880 р. с.179.
20. Програма виховання дiтей дошкiльного вiку. Малятко. / 3.П. Плохiй, С. Е. Кулачкiвська, С.О. Ладовiр, Т.О. Пироженко, Л.Г. Подоляк, І.І.Карабаєва, Л.І. Литвин, Т.В. Мадзелурi та iн. – К., Педагогiчна думка, – 1999. – 286 с.
21. Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становление личности. – М.: Прогресс-Универс, – 1994. – 480 с.
22. Сикорский И.А. Ход умственного и нравственного развития ребенка. – К. Литотипография И. Н. Кушнерова и К°, – 1901. – 64 с.
23. Спенсер Г. Синтетическая философия: Пер. с англ. – К.: Наука-центр, – 1997. – 512 с.
24. Спенсер Г. Основания психологии: Пер. с англ. – М.: Изд-во «АСТ», 1998. – 560 с.
25. Сперри Р.У. Механизм созревания нервной системы// Экспериментальная психология: Пер. с англ. – М.: Изд-во иностранной лит-ры, 1960. – С. 319–369.
26. Сухомлинський В.О. Вибранi твори: В 5 т./ Рад. школа. – К., – 1976. – Т. 2: Учiть дiтей працюва- ти i правою, i лiвою рукою. – 670 с.
27. Хьел А., Зиглер Д. Теория личности: Учебное пособие: Пер. с англ. – С- Петербург: Питер, – 1997.– 608 с.
28. Чижевский А.Л. Гелиотараксия// Космический пульс жизни. – М.: Мысль, – 1995. – С. 698–707.
29. Чхаддогья Упанишада / Упанишады: Пер. с санскр. – М.: Наука, – 1991. – С. 49–142.
30. Holets M.I. Cradle of bioncs. Protection of motherhood and childhood in the sphere of science of materials/Anternational conference «Materials and coatings for extreme environments performance: investigations, applications, ecologically safe technologies for their production and utilization». Abstracts. – Katsively, Crimea, Ukraine, – 2000. – P. 427.
31. United Nations. Demographic Yarbook, – 2003 // Nations, New York. 2006. – C. 51.