У давнину все підпорядковувалось одному — Космічному Божественному Закону Всесвіту. І наші Предки, намагаючись його не порушувати, витворили й виплекали в своєму середовищі цілий комплекс обрядів і звичаїв.
Вони-то й забезпечували відповідність життя наших Предків щодо космічних пульсацій Всесвіту і були гарантом їхнього гармонійного співжиття з Природою. Коли пульсація Всесвіту змінювалася (зміна фаз Сонця, Місяця, рух інших небесних світил), здійснювалися і відповідні обряди, які згодом виокремлювалися, систематизувались і відшліфовувались. Річне замкнене коло космічних пульсацій визначало час проведення відповідних обрядів. Дні, на які припадав цей час, стали згодом називатися святами, тобто святими (світлими) днями. А їхнє чергування протягом року і повторення у наступному році заклало підмурівок цілої світоглядної системи, яка нині називається традицією.
Отже, і виникнення предківських свят теж не було для Пращурів самоціллю, як, скажімо, комуністичні чи християнські свята, видумані навмисно самими представниками цих ідеологій для пропагування ідей свого ідеологічного угруповання. Первісні ж свята були продиктовані нашим Пращурам Законом Всесвіту у вигляді гострої життєвої потреби в них. Це наші справжні рідні свята, які виникли еволюційно-природньо, поступово укладаючись у Коло Свароже (український календар).
Зміст наших рідних свят — суто магічний. Адже на час свят відкривається Небесна Брама, і тоді у Богів можна випросити все, що потрібно людині. Тому під час кожного свята вшановувалися певний Бог або Богиня. Це, в свою чергу, змушувало створювати певну (божественну) форму спілкування з Рідними Богами. Вона, на переконання Предків, не мала бути схожою на буденне чи повсякденне спілкування людей між собою. Такими формами стали замовляння, молитви, танці та спів.
Наші Пращури глибоко вірили в магічну силу слова і ритуальних дій, тому й намагалися обрядами, а також танцями та піснями, що їх супроводять, поліпшити умови свого життя. А славлячи й задобрюючи Рідних Богів, веселилися й самі. Отже, у березні на Дажбожих онуків чекають такі свята:
1 березня — Ластівка — одне з пташиних свят. Спів веснянок.
9 березня — Сорочини — пробудження Матінки Землі. Прилітає сорок різних пташок із різних країн. Бубликами закликаємо пташок із Вирію (сорок бубликів або печиво у вигляді пташок — «жайворонків» роздають дітям). Птахи приносять на крилах Весну. Варять галушки. З цього дня проганяють Мороза, викидаючи йому за вікно по одному з житніх колобків, які випікали спеціально в цей день.
11 березня — Вербиця, або Вербна неділя. Освячення верби — Прадерева Bcесвіту, хльоскання вербовою гілкою є магічним побажанням здоров’я.
15 березня — Навський Великдень, або Чистий четвер. День передвеликоднього очищення. Замовляння проти всякого зла. Душі померлих приходять на землю (їм на ніч залишають купіль). Купання в річках або символiчнi обливання річковою водою до сxiд сонця, щоб бути міцним i здоровим.
17 березня — Пасіка (весняне свято бджолярів). Освячення пасіки, моління за бджолині poї, винесення вуликів.
17березня — Щедрий Вечір (передноволітнє надвечір’я). Наші Пращури починали нове літо (рік) з першим весняним Молодиком, який настає перед Весняним рівноденням. Нове Літо прийде до вас у хату. Пригостіть його Щедрою Вечерею, на яку збереться вся родина (вареники — обов’язкова ритуальна страва цього свята — наші Пращури за їхньою формою намагалися відтворити зображення молодого Місяця). Щедрування: чарівні обряди на щедрий майбутній рік; щедрують хлопці, молоді чоловіки — це пов’язано з магією першого полазника: у цей чарівний час першою до оселі має зайти людина чоловічого роду. Обряд Водіння Кози. Коза — образ Бога родючості й достатку. Її удавана смерть та оживлення — магічна містерія про завмирання Природи на зиму та пробудження навесні.
17 березня — початокНоволіття (Різдво Місяця:перший весняний Молодик народжується о 15годині11хвилин). Святкування початку нового, 7526 літа. Засівання вдосвіта (наступного дня): магічний обряд на урожайний майбутній рік здійснюють хлопчики — перші полазники чоловічого роду (магія Початку нового Часу). Продовження святкування Новоліття.
18 березня — Великдень Дажбожий. Перша неділя після Весняного рівнодення. День стає довшим за ніч — великим. Свято Перемоги світла над темрявою. Прадавнє свято пробудження всієї Природи, народження нового циклу життя. Випікання ритуальних кopoваїв, освячення писанок, їжі, моління до Дажбога i вcix Богів у Сварзі. Дiвочi хороводи.
19 березня — Волочільне. Обливаний понеділок. Понеділок після Великодня: парубки ходять по хатах i обливають дівчат, за що дівчата обдаровують їх писанками (воду для обливання необхідно брати з річки о 12 год. ночі — ця вода має цiлющi властивості).
25березня — Радуниця. Обіди на могилках Предків: моління за Piд, поминання покійних родичів, прохання їхнього покровительства й охорони живих. Тризни (поминальні братчини (спільне споживання їжі) військові ігри, змагання), «оклички». Поминальна неділя після Великодня.
25 березня — Благовіщення. Різдво Перуниці (пробудження Блискавиці від зимового сну). Обряди Зустрiчi Весни: розкладають багаття на мостах, стрибають через вогонь (очищення), кидають у річку жертовний хліб. Звичай випускати на волю пташок. Суворі заборони щодо починань будь-яких справ. Не можна зачинати нового життя ні людям, ні тваринам. За повір’ями, навіть птахи не в’ють гнізда.
26 березня — Благовісник. Різдво Перуна (пробудження Перуна). У цей день може прогриміти Перун-громовержець. З цього дня можна починати ciвбу. Освячення зерен для посіву.